Слава роду нашому!
Уявіть собі таке: ви все життя дотримуєтеся традицій роду, навчаєте цього своїх дітей, а одного прекрасного дня одне з них приходить і ...шваргоче незрозумілою вам мовою. Це чужинець, зухвало посміхаючись, через підкуп та крихти допуску до суспільних благ зі свого стола переможця, зробив вам такий "подарунок". Що б ви тоді почували?
Те саме мали би почувати і наші предки, кидаючи погляд на життя наше з Вирію.
Щоб ми гідно дотримувалися Вимог Честі та могли бути зрозумілими їм не лише в царині духовного сприйняття світу, а й у решті його проявів, пропоную (бодай у колах оріїв) називати речі зрозумілими нашим предкам іменами: вкрадену назву - "русскій язик" - називати церковно-слов’янською, а, відтак, християно-слов’янською мовою.
Хто хоче - може нею розмовляти. Але в такому разі це буде свідомий його вибір: іти стежкою тих, хто започаткував та проводить винищення прадавньої культури його ж роду!
Переконувати не буду. Пошукач Істини може знайти все сам. Коли що - можна заглянути і до моїх оприлюднень:
Я за послідовність і завершеність, тобто, за повернення не засобу грошового збагачення, а світогляду! І коло мого приятелювання може включати лише тих, хто залишається чистим пагоном Дерева Роду з непоцятковими хибами яничарства, а насиченими здоровими соками травневими його листочками :) При всій повазі до несвідомих яничарів як людей! ;) Людей, у яких в інших їхніх проявах я багато чого можу навчитися.
Це ще одна моя відповідь: "Приятелюванню - ні! :)" - тим, очевидно, хорошим людям, які пропонують його у соціальних мережах, та, ставши на Шлях зняття полуди з очей у питаннях світогляду, ще не добралися до царини мови.
А таки зустрінемось за одним столом! ;)
Дай, Боже! ;)
Уявіть собі таке: ви все життя дотримуєтеся традицій роду, навчаєте цього своїх дітей, а одного прекрасного дня одне з них приходить і ...шваргоче незрозумілою вам мовою. Це чужинець, зухвало посміхаючись, через підкуп та крихти допуску до суспільних благ зі свого стола переможця, зробив вам такий "подарунок". Що б ви тоді почували?
Те саме мали би почувати і наші предки, кидаючи погляд на життя наше з Вирію.
Щоб ми гідно дотримувалися Вимог Честі та могли бути зрозумілими їм не лише в царині духовного сприйняття світу, а й у решті його проявів, пропоную (бодай у колах оріїв) називати речі зрозумілими нашим предкам іменами: вкрадену назву - "русскій язик" - називати церковно-слов’янською, а, відтак, християно-слов’янською мовою.
Хто хоче - може нею розмовляти. Але в такому разі це буде свідомий його вибір: іти стежкою тих, хто започаткував та проводить винищення прадавньої культури його ж роду!
Переконувати не буду. Пошукач Істини може знайти все сам. Коли що - можна заглянути і до моїх оприлюднень:
- "Яка мова є наступницею мови люду Київської Русі?",
- "Як зникла Київська Русь?",
- "Тим, хто прагне відродити нашу прадавню віру та культуру".
Я за послідовність і завершеність, тобто, за повернення не засобу грошового збагачення, а світогляду! І коло мого приятелювання може включати лише тих, хто залишається чистим пагоном Дерева Роду з непоцятковими хибами яничарства, а насиченими здоровими соками травневими його листочками :) При всій повазі до несвідомих яничарів як людей! ;) Людей, у яких в інших їхніх проявах я багато чого можу навчитися.
Це ще одна моя відповідь: "Приятелюванню - ні! :)" - тим, очевидно, хорошим людям, які пропонують його у соціальних мережах, та, ставши на Шлях зняття полуди з очей у питаннях світогляду, ще не добралися до царини мови.
А таки зустрінемось за одним столом! ;)
Дай, Боже! ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар