На світі вже давно
ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого тусає та ще й б’є
Затим що сила є!
(Леонід Глібов,
«Вовк та Ягня»)
Католики, для того, щоб "підперти" вищість Папи Римського над наступниками апостолів –
побратимів Петра, – вдаються зокрема й до поверхових тлумачень Євангелії.
Словами Ісуса Христа:
«Ти - Петро (скеля) і ...Я на цій скелі збудую мою Церкву»1*,
-
вони ставлять Папу - як наступника апостола
Петра - вище наступників інших апостолів.
Заплющуючи при цьому очі на сказане
Ісусом (через один вірш далі) тому ж таки
апостолу Петру:
«Геть, сатано,
від мене!»2*
Дивно, правда? Коли слухати такі тлумачення, то чи не на сатані, часом, Христос обіцяв побудувати свою Церкву?..
Такими є поверхові тлумачення, як правило, взяті з буквального
розуміння значення слова…
Але
духовні речі мають глибокі корені. Правдивий зміст їх часто-густо не вигідний по-верхах-хапайкам, бо керуються вони зовсім іншим...
Христос, коли взяти обидва Його вислови
щодо одного й того ж самого апостола,
зрозуміло, що не мав на увазі його тіло
чи особу, наступниками якого через
рукопокладення ставали Папи Римські,
а ту глибоку й тверду віру, яку Петро озвучив саме в цій, описаній тут ситуації, відповідаючи на запитання
Ісуса, ким Він є! І саме на такій твердій і правдивій вірі обіцяв Христос збудувати
свою Церкву! На правдивій твердій вірі ВСІХ, хто її має! Втрата її у
другому згаданому випадку дає Йому
підстави назвати того ж самого Петра
сатаною!
Те
ж саме стосується підходу до відтворень звичаїв
наших Предків сучасниками.