Погляньте на яке-небудь молоде деревце, яке росте у природніх кліматичних умовах.
Погляньте на подібне ж, висаджене у відрі на балконі будинку.
Як ви думаєте, який ґрунт краще сприятиме розвитку такого дерева: природній чи чужий? Яке середовище краще реалізує закладене родовим кодом у кожну його клітину?
Те ж саме і щодо іншого живого організму - людини. Вібрації землі проявили себе не лише в анторопометричних та фізіологічних даних організму (як і у випадку іншого живого організму - дерева), а й вилилися вібраціями мови, властивої роду, який проживає на цій території. Територія проявляє себе не лише через фауну і флору, а й через мову людей, які "проросли" з неї! І коефіцієтнт корисної дії реалізації можливостей, закладених у родовому коді - однозначно, як і у випадку з різними ґрунтами для дерева, - більший, коли людина "вібрує" тими мовними вібраціями, які породила і закріпила в її роді ця територія!
Це площина психофізіологічна.
Питання впливу мови на життя людини можна розглядати й у двох інших площинах - метафізичній та виховання.
Як на мене, про метафізичне ніколи не потрібно говорити словами. Передача інформації в цій площині (для кого вона є) відбувається в інший спосіб. Це царина спеціальних психофізичних практик, про які детально сказано у "Вузлах Поєднання".
У площині виховання людина, яка вихована в дусі поваги до РІДНОГО (предків, звичаїв, природи), рано чи пізно (якщо вона ітиме до кінця) прийде і до пошанування основи того всього - РІДНОЇ мови (мови предків, мови звичаїв - тієї, якою вони створювалися та передавалися у спадок) та РІДНОГО тіла - найбільшого з усіх храмів (як про це сказано в 1 Кор. 3, 16-17: "Хіба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас? Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий свят, котрий єсте ви").
Іншими словами, потяг до культури духовної веде й до культури фізичної (загартовування тіла, тренування його витривалості, фізичних можливостей, що неминуче супроводиться уникненням усіх шкідливих факторів впливу на нього). Людина, яка стала на шлях самовдосконалення, дбає як про духовне, так і про тілесне.
Тому недаремно сучасна наука біолінґвістика доказує, що "мова властива території, а не лише народу. Практика штучного нав’язування на певній території іншої мови (що веде до непошанування звичаїв та мови предків - прим. Мандрівного Волхва), заподіює неминучу глибоку рану на тонкому душевно-духовному рівні, і, як наслідок, фізичні й психічні розлади" (Л.Будій, "Языковая история").
Вона спустошує душі людей, вибиває з-під їхніх ніг тисячоліттями створювану опору! Зрада в одному тягне до зради й у всьому іншому!
За даними наукових досліджень "карта рівнів наркотизації й алкоголізації та їхніх наслідків цілковито співпадає з картою поширення мов в Україні: чим більше в регіоні переважає російська мова (ґенетично чужа для цієї території - прим. Мандрівного Волхва), тим вищим був рівень вживання наркотиків, алкоголю, депресій, суїцидів" (Л.Будій, "Языковая история").
Це площина психофізіологічна.
Питання впливу мови на життя людини можна розглядати й у двох інших площинах - метафізичній та виховання.
Як на мене, про метафізичне ніколи не потрібно говорити словами. Передача інформації в цій площині (для кого вона є) відбувається в інший спосіб. Це царина спеціальних психофізичних практик, про які детально сказано у "Вузлах Поєднання".
У площині виховання людина, яка вихована в дусі поваги до РІДНОГО (предків, звичаїв, природи), рано чи пізно (якщо вона ітиме до кінця) прийде і до пошанування основи того всього - РІДНОЇ мови (мови предків, мови звичаїв - тієї, якою вони створювалися та передавалися у спадок) та РІДНОГО тіла - найбільшого з усіх храмів (як про це сказано в 1 Кор. 3, 16-17: "Хіба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас? Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий свят, котрий єсте ви").
Іншими словами, потяг до культури духовної веде й до культури фізичної (загартовування тіла, тренування його витривалості, фізичних можливостей, що неминуче супроводиться уникненням усіх шкідливих факторів впливу на нього). Людина, яка стала на шлях самовдосконалення, дбає як про духовне, так і про тілесне.
Тому недаремно сучасна наука біолінґвістика доказує, що "мова властива території, а не лише народу. Практика штучного нав’язування на певній території іншої мови (що веде до непошанування звичаїв та мови предків - прим. Мандрівного Волхва), заподіює неминучу глибоку рану на тонкому душевно-духовному рівні, і, як наслідок, фізичні й психічні розлади" (Л.Будій, "Языковая история").
Вона спустошує душі людей, вибиває з-під їхніх ніг тисячоліттями створювану опору! Зрада в одному тягне до зради й у всьому іншому!
За даними наукових досліджень "карта рівнів наркотизації й алкоголізації та їхніх наслідків цілковито співпадає з картою поширення мов в Україні: чим більше в регіоні переважає російська мова (ґенетично чужа для цієї території - прим. Мандрівного Волхва), тим вищим був рівень вживання наркотиків, алкоголю, депресій, суїцидів" (Л.Будій, "Языковая история").
Я НЕ дуже-то й переживаю за те, що велика гілка нашого Родового Дерева всохне - зіп’ється, знаркотизується, змосковизується. Організму стає легше, коли він звільняється від зайвого і нежиттєздатного. Та і справа ця - власного вибору кожного. Особиста справа. Я переживаю лише за тих, хто мимо волі одурений. Саме для них моє оприлюднення )
Поважаймо себе та свої можливості: плекаймо рідні звичаї та засіб їх сприйняття, засвоєння і передачі - мову роду нашого!
Слава рідним Богам!
дуже правдиво!!!!
ВідповістиВидалити