четвер, 24 травня 2012 р.

Орій

Орій - спадкоємець звичаїв і сприйняття світу своїх предків, які населяли землі сучасної України з прадавніх віків.
Орій - це і національність, і віра одночасно, бо це світогляд і спосіб життя, передача яких озвучується мовою наших предків.
Орій, перш за все, це вільна людина, внук рідних Богів, який зберіг пам’ять про це у своєму серці. У сприйнятті орія Боги не настільки кульгаві, немічні чи пришелепкуваті, щоб бути нездатними спілкуватися з ним без "посередників" з-поміж людей, що як гриби після дощу вигулькують то тут, то там довкола нього!.. Немає ніяких посередників між орієм та вічними, всюдисущими Богами. Нема! ...Не було і не буде!!! Тому орій не підставляє своєї шиї у духовне ярмо проводирів як чужих реліґій, так і тих, які хочуть відродити забуте їхніми батьками своє. Найголовніший зв’язок орія з Першоджерелом - безпосереднє поєднання з Ним, яке стається завдяки праці зі своїм "Я". Але це не єдиний спосіб єднання з Правдою.
Для орія не існує "проводирів", які намагаються вплутати ще й себе у його стосунки з Богами: "розхрестити", "наректи іменем", "дати посвяту", "створити" йому доступ до Всюдисущих. Будь-які спроби інших людей втрутитися у його стосунки з Богами орій розцінює як зневагу до його Всесильної Рідні́, зазіхання на особисту духовну свободу і чистоту своєї душі! Цим аж рясніють Веди і говорити більше про це - зайве!
Орій - це людина, яка знає, вивчає і розвиває звичаї свого роду.
Найбільша сила оріїв - їхнє побратимство! Воно проростає з усвідомлення себе цілим родовим деревом, залишаючись при цьому лише одним з його листочків! Оскільки у світогляді орія не існує смерті, то й не існує у цьому світі перешкод, щоб постати за брата свого. І не може бути важливішої справи, ніж ця, у його світському житті!
Орій перебуває у стані постійного самовдосконалення. Просто сповідування світогляду предків чи знання про здоровий спосіб життя - зовсім не ознаки орія! Він дотримується визнаних ним істин за будь-яких умов!
У царині духовного життя орії обмінюються своїми здобутками, бо є ті, що присвятили цій справі і своє світське життя (волхви), а є й інші. Але волхв не може замінити орієві його особистого спілкування з Богом. Волхв, щонайбільше, може бути добрим натхненником, зразком, тимчасовою опорою, але ніколи - надбудовою чи милицею, бо орій не є калікою! Саме на це орійський волхв і скеровує орія, якщо доводиться бути йому за духовного провідника.
Орій, вільний від накинутого тисячолітнього духовного рабства, відчуває своїм обов’язком сприяти звільненню інших, у першу чергу дозрілих до такого звільнення.
Кожен з роду нашого за походженням - орій! Але чи кожен достатньо повстав проти власного рабства, щоб бути орієм справді?
Шана рідним Богам, що проявляють себе через кожного!

(Допис на стадії доповнень)

4 коментарі:

  1. Ці думки співпвдають з моїми почуттями!Аж надто співпадають!У мене знову виникає питання:шановний Мандрівний Волхве,у Вашій статті в Народному оглядачі "Як розпізнати волхва?" Ви стверджуєте,що ніколи волхв не вкаже сам на себе.То як же тепер бути? Ви Волхв? Мені не тільки подобаються Ваші роздуми,я хотіла б спілкуватися з Вами! То хто Ви?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мила Галино,
      не шукайте Собі людей-кумирів! :) Але коли без них - ну ніяк, то, бодай, беріть тимчасових :))) Пам’ятаймо, чиї ми внуки!
      У зв’язку з цим, що стосується духовного життя, то я би виділив, принаймні, дві речі: одна - зміст, друга - форма.
      Коли ви пишете, що мої думки співпадають з вашими - це стосується змісту. Коли вас цікавить чи я волхв, як мене звати тощо - це стосується форми.
      Як на мене, у даному питанні важливіший зміст. Тому ви можете зустріти Святослава, Ярія, Олесю як Мандрівного Волхва чи, інакше кажучи, ви таки зустрінете Мандрівного Волхва (за змістом учиненого) під тим чи іншим іменем, чи під кількома різними іменами одночасно (у його́ чи якихось інших тілесних формах)! І для вашого Шляху не матиме особливого значення, буду я під одним з них чи ні! :) Бо я не єдиний у роді нашому. Принаймні, ще одну звати Галина... ;)
      Отак ми й живемо, знаємося та єднаємося :) Мандруємо, їздимо один до одного в гості, проводимо вишколи, обмінюємося здобутками... Без "закріплених" старших, а з ситуативно обізнанішими: один - у тому, другий - в іншому. Ознаками для визначення таких є не думка якоїсь однієї - хай і розумної - людини, а сприйняття її Знань, проявлених у її житті, громадою.
      І ви теж, думаю, потрапите в оточення таких людей, яким на святкування та славлення не потрібні будуть телекамери, глядачі центрів міст, підвищення, а лише глибинне спілкування з Природою, Богами. Таким людям не потрібен проводир-посередник між ними й Богами, бо ні вони, ні Всюдисущі не є настільки немічними, щоб "зустрітися" одні з іншими! ;)
      Пам’ятаймо Мету! ;)

      Видалити
  2. Василь К., м. Калуш27 жовтня 2012 р. о 00:34

    А як тоді щодо існування громад? Яка громада міцніша - та що має структуру, ієрархію, чи описана Вами, Мандрівний Волхве?
    З повагою, Василь К., м. Калуш

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Та, яка має єрархію і гроші... Вона підімне під себе все інше. Крім Відання...

      Видалити