Про державний Новий рік в Україні

Вітаю всіх, хто святкує 2017-у річницю з часу здійснення Ісусу Христу ОБРЯДУ ОБРІЗАННЯ й ІМ’ЯНАРЕЧЕННЯ та набуття Ним стану повноцінного жида у Своїй людській природі.

"Як спов­нились вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали Його Ісус - ім’я, що надав був ангел, перше, ніж Він почався у лоні" (Лк. 2, 21).

Я поважаю жидів: у пошані знімаю свою шапку перед Віктором Франклем, Альбетром Ейштейном, перед їхніми цілителями, які рятують наших дітей і поранених. Але найбільша моя повага до них за їхню дружність і пошану до рідних їм звичаїв, які цей маленький народ зміг зберегти й передавати у кожні наступні покоління у складних умовах вигнань і розпорошенесті по всьому світу! Проте... при всьому цьому... до чого тут свято приєднання до роду ЇХНЬОГО ще однієї - хай надзвичайно великої - Особистості для того, що важливе у роду МОЄМУ?!!..
Але яке вітання без побажань?
Тож нехай кожен з нас зможе віднаходити у собі й у друзях сили, щоб змінювати життя народу на омріяне!
І, крокуючи чужими дорогами, не забуваймо про ті не дуже-то й помітні стежки, які ведуть до Дому Рідного...