неділю, 27 травня 2012 р.

Про пошук людей-кумирів :)

Галина: Ці думки (що в "Орії") співпвдають з моїми почуттями! Аж надто співпадають! У мене знову виникає питання: шановний Мандрівний Волхве, у Вашій статті в Народному оглядачі "Як розпізнати волхва?" Ви стверджуєте, що ніколи волхв не вкаже сам на себе. То як же тепер бути? Ви Волхв? Мені не тільки подобаються Ваші роздуми, я хотіла б спілкуватися з Вами! То хто Ви?
Мандрівний Волхв: Мила Галино,
не шукайте Собі людей-"кумирів"! :) Але коли без них - ну ніяк, то, бодай, беріть тимчасових :))) Пам’ятаймо, чиї ми внуки, тобто, в чому справжня опора для кожного!
У зв’язку з цим, що стосується духовного життя, то я би виділив, принаймні, дві речі: одна - зміст, друга - форма.
Коли ви пишете, що мої думки співпадають з вашими - це стосується змісту. Коли вас цікавить чи я волхв, як мене звати тощо - це стосується форми.
Як на мене, у даному питанні важливіший зміст. Тому ви можете зустріти Святослава, Ярія, Олесю як Мандрівного Волхва чи, інакше кажучи, ви таки зустрінете Мандрівного Волхва (за змістом учиненого) під тим чи іншим іменем, чи під кількома різними іменами одночасно його чи тілесних формах якихось інших людей)! І для вашого Шляху не матиме особливого значення, буду я одним із зустрінутих вами чи ні! :) Бо (за змістом учинків) я не єдиний у роді нашому. Принаймні, ще одну звати Галина... ;)
Отак ми й живемо, знаємося та єднаємося :) Мандруємо, проводимо вишколи, обмінюємося здобутками... Без "закріплених" старших, а з тимчасово обізнанішими: один - у тому, другий - в іншому. Ознаками для визначення таких є не думка якоїсь однієї - хай і розумної - людини, а сприйняття їхніх Знань, проявлених у їхньому житті, громадою.
І ви теж, думаю, потрапите в оточення таких людей, яким на святкування та славлення не потрібні будуть телекамери, глядачі центрів міст, підвищення, а лише глибинне спілкування з Природою, Богами. Таким людям не потрібен проводир-посередник між ними й Богами, бо ні вони, ні Всюдисущі не є настільки немічними, щоб "не зустрітися" одні з іншими! ;)
Пам’ятаймо Мету! ;)

5 коментарів:

  1. Щодо кумирів,мабуть, Ви помилились.Якби вони були важливі для мене,то,мабуть я не шукала б,і не так була зайната пізнанням світу і себе самої,а йшла б вже протореною стежкою якогось кумира.А ось розмовляти з вигаданим ім"ям,а не з людиною для мене незвично,тому хотіла знати,хто Ви(у Вас на сайті після коментаря мудрий комп. наполягає:введіть букви,докажіть,що ви не робот;так і я хотіла знати,та...Дякую за те,що хоча б відповіли,значить Ви-живий чоловік!А може і ні...? У всьому іншому я з Вами згідна.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Співзвучно з моїм, коли робите опору на власні сприйняття, не засліплюючи себе якими б то не було сторонніми "авторитетами"...
      Так, я живий :) І чоловік :))) Звичайний. Можете не сумніватися! ;)))
      Гарного вам літа!
      (Слово "ви" свідомо пишу з малої, коли звертаюся до особи, при всій повазі до неї, бо часто доводиться писати і "Ви", позначаючи божественне. У такий спосіб зберігаю можливість розрізнення між цими поняттями.)

      Видалити
  2. Я роздумувала над формою і змістом...Чи завжди зміст є найважливішим?Як на мене,вони взаєпопов"язані.Хоча є випадки,коли форма диктує зміст.А квіти?Я дуже люблю квіти(живі,не зрізані у букет)Уявіть собі,що кожна квітка є досконала!Я не зустрічала некрасивої квітки!Не знаю,який зміст вклав Творець,але всі форми квіток- просто сама довершеність!А вишиванки!Ще один феномен!Чим більше кольорів-тим більше багатство і музика!Можливо,у вишиванці(її геометричних символах) є текст,і підтекст,але чи задумується жінка,яка вишиває,над змістом?Вона завжди інтуїтивно творить свою гармонію у формах,які вже потім несуть певний зміст.Після відступу про красу(форму) мушу сказати ось що.Людина,яка написала мнеі листа-Мандрівний волхв-очевидно має вагомі причини приховувати своє справжнє ім"я.Шаную ваш вибір.Навіщо тоді потрібна інформація про мене для професійного психолога,психотерапевта,цілителя душ?Ви хочете знати,чи проросте зерно,яке ви сієте?Це досить важко вгадати.Часом зерно пробиває втрамбований асфальт,а часом зовсім не сходить на чорноземі...Я дякую за розмови,бо це завжди пізнання світу через людей,їх думки і спостереження.Але видається дивним мати у ДРУЗЯХ людину,знайому тільки віртуально,та ще і без імені.Чи не так?Щасти вам!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не беруся говорити багато про зміст та форму щодо конкретного випадку. Міркуваннями про взаємозв’язок згаданих категорій аж рясніють мудрі книги :)
      Мої учителі робили добро і не дбали, щоб воно мало автора... Найкращі з них так і пішли безіменними...
      Дотримуюся їхніх поглядів :)
      Щасти й вам!

      Видалити
    2. Василь К., м. Калуш27 жовтня 2012 р. о 00:21

      Я теж люблю квіти! Просто причаровують своєю формою!
      І вишивка теж. Часом здається дивився би на них цілу вічність! :)

      Видалити