понеділок, 12 грудня 2011 р.

О нашем сегодняшнем дне и "русском языке"

Слава роду нашему!
Представьте себе такое: вы всю жизнь придерживаетесь традиций рода, учите этому своих детей, а в один прекрасный день один из них приходит и ... шваргочет на непонятном вам языке. Это чужак, дерзко улыбаясь, через подкуп и крохи допуска к общественным благам со своего стола победителя, сделал вам такой "подарок". Что бы вы тогда чувствовали?
То же должны были чувствовать и наши предки, бросая взгляд на жизнь нашу с других миров.
Чтобы мы достойно соблюдали Требования Чести и могли быть понятными им не только в сфере духовного восприятия мира, но и в остальных его проявлениях, предлагаю (хотя бы в кругах ориев) называть вещи понятными нашим предкам именами: украденное название - "русский язык" - называть церковно-славянским, а, следовательно, христиано-славянским языком.

Тем, кто стремится возродить наши древние веру и культуру

Дорогие собратья!
Имею такой ​​"изъян": избегаю общения на языке, уничтожавшем нашу древнюю славянскую веру и культуру и который под это же был и создан. Имею в виду язык Кирилла и Мифодия (он же - церковнославянский, он же - русский (москвинский) или, правильнее, христиано-славянский).
Поэтому носители этого языка самой своей речью свидетельствуют о своей удалённости от идеалов, которые они провозглашают (возрождение нашей древней славянской веры и культуры). Это в лучшем случае.

Какой язык есть приемником языка простолюдинов Киевской Руси? (из сокровищницы Учителя)

Представьте себе храм, в котором совершаются богослужения каждый день на протяжении 2000 лет. Есть такие на Шри-Ланке, например. Храм, в котором ежедневно убирают. И, скажем, 2000 лет назад там была рассыпана миска зерна и три зёрнышка (о чем Бог "шепнул" на ухо археологам) и по сегодняшний день сохранились в этом храме.
Где их искать: в этом храме или за его пределами? По его центру, который ежедневно подметали, или где-то по закоулкам?
То же и с языком Киевской Руси.

вівторок, 6 грудня 2011 р.

Про Дійсність і Шлях

(Зі скарбниці Учителя)
Можна виділити три рівні Дійсності:
  • справжня дійсність;
  • умовна (відносна);
  • примарна.
Щоб прояснити співвідношення між справжнім та умовним рівнями дійсності, справжню дійсність можна прирівняти до сприйняття власного оточення людиною, яка перебуває у стані пильнування, тоді як умовну - до сприйняття знову ж таки власного оточення, але вже вві сні зі сновидіннями.
З одного боку, явища сновидінь і світу стану пильнування (“справжнього” світу) подібні одні до одних: явища “справжнього” світу - це теж певні уявлення і тому не першоосновні; вони теж минущі, вони точно так само вплетені в людську діяльність, як явища сновидінь у нашу діяльність уві сні. З іншого боку, явища цих рівнів не можна змішувати: вода, випита вві сні, тамує спрагу того, хто спить, хоч і не може втамувати спрагу наяву; і навпаки - "справжня" вода тамує спрагу людини у стані пильнування, хоч і не може втамувати спрагу того, хто бачить сон.

неділю, 4 грудня 2011 р.

Сварог

(Зі скарбниці Учителя)
Свій рух до стану буття-в-Бозі шукач починає із використання допомоги Звичаїв Роду. Родові Звичаї на початковому відтинку Шляху Поєднання слугують єдиним джерелом пізнання творчості Сварога.
Ми лише сприймаємо наслідок, а тому неможливо визначити, чи пов'язаний світ як зі своєю причиною зі Сварогом або з чим-небудь іще, оскільки один і той же наслідок може мати різні причини. Таким чином ми повинні прийняти одкровення Родового Звичаю, що полягає в тому, що Сварог є Першопричина всього світу. Сварогу приписуються всі переваги, як метафізичні, так і напучувальні. Він понад усяким злом. Він – внутрішньо притаманний Дух, що проникає у світи, які існують як у свідомості, так і поза свідомістю людини.
Сварог є першопричиною Всесвіту, оскільки у нього немає походження, Він, як чисте буття, не може виникнути з Чистого Буття, так як відношення причини і наслідку не можуть існувати без деякого переважання причини ...
Діяльність Господа-Бога повинна бути розглянута як проста Гра, яка виникає з його Власної Природи, безвідносно до якої-небудь мети.

суботу, 3 грудня 2011 р.

Бог (Всебог, Прабог)

(Зі скарбниці Учителя)
"Все у світі постійно тече і змінюється. У світі нічого немає застиглого, все тече, як хвилі річки ". Згідно з Учителем, у цьому нескінченному плині єдино дійсним, єдино істинним є Бог (Прабог, Усебог).
Причина буває окрема чи загальна; наслідок буває обумовленим або особливим. У світі безліч сутностей, що мають свідомість або позбавлених неї, наділених певними особливостями. Всі ці сутності, переплітаючись одна з одною, входять в одну Велику Сутність. Через пізнання цієї Великої Загальної Сутності пізнаються всі особливості, які входять у Неї. На земній кулі існує безліч річок, що носять різні назви, але всі ці річки впадають в океан. Впадаючи в океан, річка втрачає свою форму та назву. Річка втрачає свої води у водах океану. Точно так само всі предмети світу в Бозі втрачають свою власну особисту форму та назву.
Бог Неподільний, Пасивний, Спокійний, Неосудний, Незаплямований. Він ні грубе, ні тонке, Він ні короткий, ні довгий. Він - всередині і зовні. Так як Бог безсмертний, у Нього немає народження. Він Великий, непідвладний народженням; Він Душа, яка не старіє, не вмирає, позбавлена ​​страху і досконала. Заперечення заперечення - Кінцева Сутність Усіх Заперечень.
Можна сказати, що Бог є Дійсність, за умови, що цим стверджуємо, що Він відрізняється від усього проявленого, просторового, тимчасового і чуттєвого. Він НЕ перебуває в жодній точці простору, хоча можна сказати, що Він перебуває скрізь, тому що всі речі перебувають у Ньому і залежать від Нього. Його природа невимовна, тому що коли ми говоримо що-небудь про Нього, ми перетворюємо Його в окремий предметМи, звичайно, можемо про Нього висловлюватися, але не здатні описати Його належним чином або мати про Нього яке-небудь розумове знання.

пʼятницю, 2 грудня 2011 р.

Загальне у питаннях сприйняття Бога людиною

(Зі скарбниці Учителя)
1. Явища досвіду, які постають перед нашим розумом, сприймаються ним як такі, що підпорядковуються певним законам і як зв’язані певним стосунком, головним з яких є причина.
Якщо вважати, що існують вічні, без початку, причини, які самі собою не мають причини і все ж породжують наслідки, то яким чином те, що породжує саме себе, може бути непородженим? Яким чином річ, яка схильна до змін, може бути вічною? (Причинність не властива дійсності, але є лише умовою пізнання).

Дещо про обов’язкові якості волхва

(Зі скарбниці Учителя)
Учитель дає перелік якостей, які мають бути властивими волхву. Цим він указує, що волхвування не є якимось розумовим вправлянням чи розвитком певних навиків, а справою, якій присвячене усе життя волхва.

неділю, 20 листопада 2011 р.

Міркування щодо пропозицій впровадження кастового поділу


Думка про впровадження кастового устрою серед рідновірів оце на днях дійшла і до "мого лісу". Сорока на хвості принесла! :-)
Воно, може б, і непогано було, коли б...
Коли б знати, чого НАСПРАВДІ хочуть ті, які пропонують цю ідею! Простіше кажучи, на яку касту ВОНИ розраховують? :-) Як виявляється, серед таких НЕ знайшлося ЖОДНОГО (!!!), хто би бачив себе як ремісника чи слугу! Не кажу вже про недоторканих! :-( ЖОДНОГО! :-( ВСІ відносять себе до однієї з двох найвищих: або волхви, або дужі! ;-) А це вже, уважно глянувши на життєвий шлях багатьох з них, дає підстави і задуматися! :-)

суботу, 19 листопада 2011 р.

Про Істину (з листування)

Дівчина:
Коли сходить сонце - ми дізнаємося про це не за тим, що дивимося на нього... а за тим, що ми ясно бачимо все довкола.
Волхв:
Так, пізнання Бога саме до цього веде людину...

середу, 16 листопада 2011 р.

Про Майстра (з листування)

Учень спитав у Майстра: "НА СКІЛЬКИ ПЛАНІВ ДІЛИТЬСЯ БУТТЯ???..." "БУТТЯ НЕ ДІЛИТЬСЯ, - сказав Майстер, - ЙОГО ДІЛЯТЬ ТАКІ ІДІОТИ, ЯК ТИ"...
Обговорення:
Волхв:
Щось подібне на те, що у "Майстра" проблеми з власною значимістю? ;)
Дівчина:
У цього Майстра ВСЕ В ПОРЯДКУ... Я могла би сказати, ще дещо ....але краще ЗМОВЧУ!!!...
Волхв:
За загальноприйнятою класифікацією ВРОДЖЕНА НЕДОУМКУВАТІСТЬ має три ступені. Легке порушення розумових здібностей - у ДЕБІЛІВ. Середнє - в ІМБЕЦИЛІВ. Найгірші справи з цим - в ІДІОТІВ.
Коли ВАМ хтось каже, що ВИ - ІДІОТКА (до речі, що відчуваєте?), він говорить не стільки про вас, як про проблеми з власною значимістю. Не згідні? )))
Навіть кущ стає деревом та тлі трави! ;) Велетенським деревом! ;)
Ну і питання Любові, звичайно... )

неділю, 13 листопада 2011 р.

Славлення Перуна (зі скрині Учителя)

Тут я згадаю лише про частину цього славлення.
Вона полягає у тому, що всі чоловіки, ходять колом один за одним довкола дерева чи образа Перуна. Коли один з них опиняється на місці перед лицем Бога - коло зупиняється. Той, на кого дивиться Перун - вклоняється Йому, промовляє власне коротке славлення, отримує силу від Бога і подумки скеровує її до м’язів тіла. Відчувши притік отриманого дару -  він прославляє з цього місця Перуна виконанням силових вправ: наприклад, підтягуванням на турнику чи гілці дерева (коли навпроти образу це присутнє), відтисканням від землі і т.п. - за наростаючою. Тобто, у першому колі, кожен підтягується один раз. Поки коло рухається та інші чоловіки виконують це ж славлення - він має час на відновлення сили. У другому колі підтягується уже два рази, у третьому - три і так далі. Хто не зміг збільшити кількість виконань силової вправи на один раз у наступному колі - вибуває. Завершує славлення Улюбленець Перуна.

четвер, 10 листопада 2011 р.

Кожен собі друг, кожен собі ворог... (виклад за словами Учителя)

Питання звільнення від ПУТ "я" широко розроблене в індуських психофізичних практиках. Кому цікаво - загляньте до “вайраґйа ( वैराग्य )”. Коли НЕ вникати глибоко - цей шлях вимагає зречення від насолод і страждань цього світу, що веде до аскетичного способу життя. Світ для початківця стає непривітним і позбавленим барв радості й щастя у звичному для нього розумінні. Відтак, уже перші кроки стають нездоланними для багатьох, а хто все ж таки ступив пару разів - своїм невдоволеним виглядом велемовно свідчить про те, де він перебуває... :(
Мій Учитель, з мовчазної згоди якого я беруся викласти його погляди, свого часу підказав мені інший шлях. Шлях Любові:

середу, 9 листопада 2011 р.

Про козака

Важлива деталь: за часів князя Святослава Хороброго козаки не носили засобів задурманення свідомості (люльок, пляшок з горілкою тощо). Тоді, правда, вже спостерігався певний поділ на козаків і волхвів, але кожен козак залишався чудовим волхвом (характерником), а кожен волхв - прекрасним козаком! ;)
То ж, залишаючись вірними звичаю, вільні від будь-яких залежностей, козаки ніколи не лизали губами пустунця немовляти - задурманюючої люльки )))
Сказане тут стосується лише козаків і волхвів, а не тих, що під них були переодягнені та поміж ними вешталися, падкі на гроші, славу, дурман тощо. Не про падких мова! ;)

понеділок, 31 жовтня 2011 р.

Русь - це ми, це сьогодні!

Яка ж таки прекрасна наша Русь!
Сонце, гори, люди - все дихає Життям тисячоліть!...
І Бог-Любов усміхається з Білих Хмарин, Верховіття Дерев, Предковічних Зворів, Сердець наших... Всюди Він і лише Він...
Були. Є. І будемо! ;)



До оріїв, що "йдуть у бої" на соціальних мережах )

Я проти таких боїв... Але на колір і смак - товариш не всяк! ;) То маю деякі роздуми щодо тої справи... )
У розпалі битв у всесвітній Павутині наші супротивники часто вдаються до ницих засобів ведення бою. Тому виникає спокуса "забанити" супротивника.
Я пропоную не вдаватися до цього з декількох причин:
1) Орій за те, щоб чути супротивника (навіть коли останній і вдається до заборонених Правилами Честі засобів).
2) За правилами козака сміливо вступати в будь-який бій (хай навіть і підступний).
3) За правилами козака не кидатися стрімголов у нав’язаний йому бій! ) Козак славний тим, що не дозволяє нікому іншому замість себе робити власний вибір!
4) За правилами козака дотримуватися Правил Честі й уникати падіння до рівня супротивника (без зумисних на те причин).

пʼятницю, 28 жовтня 2011 р.

Від кого залежить поширення літописної правди?

Задаю собі такі запитання:
  • Чи зникли землі Русі?
  • Чи маю я право вважати що руси зникли безслідно або розчинилися в якому іншому народові?
Почну з останнього: якщо так - то цей "інший" мав би бути у рази більшим від нашого! Але такого на наших теренах не було. Я не говорю про невеличкі групки, які подалися свого часу на Московію.
Про землі говорити зайве.
Тому мене цікавить інше:
  • Що повинна людина зробити з СОБОЮ, щоб її рідний край - Русь - який нікуди не зникав, віддалився в її сприйнятті у далекі часи, щоб руси залишилися десь там, тисячиліття позаду, а не в сьогоднішніх помешканнях наших міст і сіл, на їхніх вулицях, у засобах пересування?! Скажіть - що?!
Ми спокійно подолали пороги тисячоліть і щороку давали потомство та передавали свою мову і звичаї дітям! Пора наводити порядок у ВЛАСНИХ головах! Бо, як казав мій батько, нікому не заборониш казати, що йому заманеться. А тим більше, думати бозна-що. Особливо, людям, для яких нормою стало красти та насміхатися з інших.
Тому НЕ ПОТРІБНО ЧЕКАТИ, що ВОНИ коли-небудь озвучать Правду. Правда існує завжди, але не кожному дано її бачити чи мати сміливість висловлювати. Чи, може, ви іншої думки? Чи, може, я і сьогодні спілкуюся з підданими московитського царя Петра Першого, для яких святотатством є таке невиконання його наказів?!
За уподібненням до того, як назва корінними мешканцями власної країни не завжди співзвучна з її ж назвою у чужинців (наприклад, Бгарату ми називаємо Індією, Магярошсаґ - Угорщиною, а московити - Вєнґрієй, Чункуа - Китаєм, а англійці Чайна тощо), так і Росія для мене відтепер в усіх моїх оприлюдненнях є Московією, а Україна - Руссю. Відповідно, населення Московії - московити, а ми - руси, бо розмовляємо РУСЬКОЮ мовою, якою вона стала на даний час і якою ви читаєте написане тут. Мова північного МОЛОДШОГО "брата" (який більшим виріс) - МОСКОВИТСЬКА.

вівторок, 25 жовтня 2011 р.

Про Богів (з переписки)

- Нас питають, де наше Святе Письмо? Та прокляті біснуваті перевертні й чужинці намагалися спалити все, що було пов'язане з нашою самобутністю!
- Не запалюйся так, брате! Спалити можна лише те, що горить. Записане в ґенах і в Природі людині не спалити! До якої віри вона би не належала )

суботу, 22 жовтня 2011 р.

Звертання до Води


Творець Святої Святих - Святого Письма Нашого Роду,
яке творилося не лише колись...
Яке твориться кожен Божий День Родом Нашим!
Ім’я авторки буде опубліковане після народження Дитятка )
Хоча, ім’я цієї Матері - це ім’я Кожної з Вас, Хто народжував
і примножував протягом тисячоліть Рід Наш, його Славу...


Мовитва Благояри (Г).


Дано-Водице, пречита кринице!
Ти сповнюєш Рід наш здоров'ям та радістю,
Додаєш снаги та сили.
Дай напитись води з джерел твоїх чистих,
Аби дитятко наше було міцним і дужим,
Аби з водицею твоєю та молоком моїм
Ввібрало у себе все найсвятіше та найсокровенніше,
Що є в пам'яті нашого Роду.
Слава Дані!

Звертання до Мокоші

Творець Святої Святих - Святого Письма Нашого Роду,
яке творилося не лише колись...
Яке твориться кожен Божий День Родом Нашим!
Ім’я авторки буде опубліковане після народження Дитятка )
Хоча, ім’я цієї Матері - це ім’я Кожної з Вас, Хто народжував
і примножував протягом тисячоліть Рід Наш, його Славу...


Мовитва Благояри (Г).

Богине Мокошо! Матінко життєдайної сили!
Під моїм серцем росте дитятко, кровиночка рідна.
Огорни нас теплом своїм та любов'ю,
Наділи знаннями та мудрістю, терпінням та стійкістю, щирістю та святістю.
Допоможи весняними силами природи
З'явитися на світ цей земний дитятку нашому, здоровому, душею багатому.
Аби від того збагатився та примножився Рід український гідним нащадком.

Світогляд дідів проти сучасної науки?

Готуючи "Славень Велесу" до оприлюднення виникла потреба порівняти слова Вчителя зі знаннями археологічної науки. І що ж виявилося?
Звернув увагу на слова "Славня": "Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!" Вирішив перевірити: а куди ж було повернуте обличчя Велеса у Світовида збруцького! Знайшов необхідне у статті Б.А.Рибакова "Збручский Род-Святовид": "Дажбог, як і належить сонячному божеству, дивиться на полудень, на південь" (???) (закінчення останнього абзацу). Велес - з протилежного боку (з боку Мокоші), то дивиться на північ? Протилежне до сказаного в "Славні"?

Славень Велесу (за моїм Учителем)

Богу таємничих Знань, Учителю волхвів цей славень...

Тому, хто крізь оману Душі, як крізь сон, бачить Всесвіт існуючим у Собі як ніби він не був проявленим – як побачене місто в дзеркалі; Тому, хто бачить, коли прокинувся, Сварога у Собі, Єдиного, без другого; Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Тому, хто, подібно до чарівника або навіть подібно до могутнього Поєднаного, проявляє через Свою власну волю цей усесвіт, нерозрізненний на початку, як рослина в насінині, але потім – багатобарвний в усіх його різноманітностях у поєднанні з простором і часом, створений Оманою, Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

понеділок, 17 жовтня 2011 р.

Тест на Найверховнішого ;)

Отримав оце щойно листа від мандрівного козака Ярослава Кріпиволі. Він так і називається - "Тест на Найверховнішого". Оприлюднюю його повністю:
"Слава рідним Богам!
Чував я таке від гуцулів, що як сполохати яке ведмежа, не дай, Боже, то все! Кінець! Ведмедиця за свого малюка вас на будь-якому дереві дістане. І бігає вона набагато швидше від найшвидшого з наших! Ще жоден не обігнав на 100-метрівці в горах розлючену ведмедицю! То ж шансів тут ніяких! Так повідають гуцули...
Правда воно чи ні, а можна спробувати! )

Ото я й пропоную вам підкинути нашим Верховним волхвам тест на Найверховнішого ;)
Умови прості:

вівторок, 11 жовтня 2011 р.

Влияние родного языка на жизнь человека

Взгляните на какое-нибудь молодое деревцо, которое растёт в естественных климатических условиях. Взгляните на похожее, высаженное в ведре на балконе дома. Как вы думаете, какая почва будет лучше способствовать развитию такого дерева: естественная или чужая? Какая среда лучше реализует заложенное родовым кодом в каждую его клетку?
То же самое и в отношении другого живого организма - человека. Вибрации земли проявили себя не только в анторопометричних и физиологических данных организма (как и в случае другого живого организма - дерева), но и выплеснулись вибрациями языка, свойственного роду, проживающему на этой территории. Территория проявляет себя не только через фауну и флору, но и через язык людей, "произросших" из нее! И коефициетнт полезного действия реализации возможностей, заложенных в родовом коде - однозначно, как и в случае с различными почвами для дерева, - больше, когда человек "вибрирует" теми речевыми вибрациями, которые родила и закрепила в его роде эта территория!
Это плоскость психофизиологическая.

Вплив рідної мови на життя людини

Погляньте на яке-небудь молоде деревце, яке росте у природніх кліматичних умовах.
Погляньте на подібне ж, висаджене у відрі на балконі будинку.
Як ви думаєте, який ґрунт краще сприятиме розвитку такого дерева: природній чи чужий? Яке середовище краще реалізує закладене родовим кодом у кожну його клітину?
Те ж саме і щодо іншого живого організму - людини. Вібрації землі проявили себе не лише в анторопометричних та фізіологічних даних організму (як і у випадку іншого живого організму - дерева), а й вилилися вібраціями мови, властивої роду, який проживає на цій території. Територія проявляє себе не лише через фауну і флору, а й через мову людей, які "проросли" з неї! І коефіцієтнт корисної дії реалізації можливостей, закладених у родовому коді - однозначно, як і у випадку з різними ґрунтами для дерева, - більший, коли людина "вібрує" тими мовними вібраціями, які породила і закріпила в її роді ця територія!
Це площина психофізіологічна.

понеділок, 10 жовтня 2011 р.

Про Початок (з індивідуальної переписки)

 Звертаюся до Вас, так як думаю що Ви багато більше мандрували теренами нашої країни. І ось, що мене цікавить,  Кам'яна Могила... Це те місце? Все звідти почалося?
 Усе почалося з Вашого Серця! З нього! І лише з нього! Все інше  лише тіні справжнього Початку!
"Більший од найбільшого, менший од найменшого, Творець усесвіту, що пробуває в серці"...
18.07 (жовтня) 5112 року
➪ (перехід до заголовків)

неділю, 9 жовтня 2011 р.

Про наше сьогодення та "русскій язик"

Слава роду нашому!
Уявіть собі таке: ви все життя дотримуєтеся традицій роду, навчаєте цього своїх дітей, а одного прекрасного дня одне з них приходить і ...шваргоче незрозумілою вам мовою. Це чужинець, зухвало посміхаючись, через підкуп та крихти допуску до суспільних благ зі свого стола переможця, зробив вам такий "подарунок". Що б ви тоді почували?
Те саме мали би почувати і наші предки, кидаючи погляд на життя наше з Вирію.
Щоб ми гідно дотримувалися Вимог Честі та могли бути зрозумілими їм не лише в царині духовного сприйняття світу, а й у решті його проявів, пропоную (бодай у колах оріїв) називати речі зрозумілими нашим предкам іменами: вкрадену назву - "русскій язик" - називати церковно-слов’янською, а, відтак, християно-слов’янською мовою.

понеділок, 3 жовтня 2011 р.

Про переходи на літній та зимовий час

Я завжди був проти неприродніх перескакувань з одного часу на інший. Це руйнує біоритми, налаштовані протягом тисячоліть нашим денним світилом. Але скасування перескакувань має відбутися із закріпленням зимового часу!
То ж те, що видумали наші "професіонали" з астрономії та біоритмів - депутати Верховної Ради - гідне більшості їхніх інших рішень. Відслідковується лише фінансовий бік справи. І той поспіхом!
То ж чому за часом нашого (другого), - а не американського чи ще якого іншого, - часового поясу?

суботу, 10 вересня 2011 р.

Довкола Закоханих...


         Я би тобі не радив одружуватися з нею. Вона тобі нічого доброго не дасть.
         Дякую за пораду, але зате я можу багато чого доброго дати їй!
У кожного своя точка відліку…

середу, 31 серпня 2011 р.

Що стоїть за поверненням до віри предків?


Переглянув сторінку Павутини "V МєЖДУНАРОДНиЙ ФєСТіВАЛЬ ВєДіЧєСКОЙ КУЛЬТУРи СЛАВЯН «СВА СЛАВА»". "Офіціальними язикамі фєстіваля являются Украінскій і Русскій". А ще, трохи далі: "Язик обучєнія - русскій".
Так от, є такий проект - відтворення СССР на рівні духовної імперії.
Починається усе з ЄДИНОЇ ВІРИ. Такою вибрано віру наших предків, бо вона справді є рідною як для українця, так і для білоруса, і росіяни теж (за московським тлумаченням історії) легко приймають цю ідею. І вона є тією площиною, в якій можливе подібне об’єднання.

вівторок, 30 серпня 2011 р.

Дороги

Чи траплялося вам ходити біля смердючих міських смітників?
А біля клумб із запашними чарівними квітами?
У житті до мети часто можна вибирати, якою дорогою (з двох, позначених вище) іти.

пʼятницю, 5 серпня 2011 р.

Земля предків

(Пізніше, це все викладене у видиві)
Кожного вечора на землі цій священній Сонце сідає на спочинок у дворі, де жив мій Дід. Щовечора тут збираються Тисячоліття співати Пісню Роду.

середу, 29 червня 2011 р.

Наші славлення

Мене завжди цікавить процес славлення: ті, хто бере в ньому участь та що і ЯК вони роблять.
Бог і людина. Які стосунки між ними і що відбувається під час їхнього спілкування?

четвер, 2 червня 2011 р.

"Санскрит - прадавня мова українців!" ?! ;)


Узагальнення за вторинними ознаками є натяком на патологію чи - у кращому випадку - емоційне звуження свідомості. Це стосується будь-чого, у т.ч. і санскриту, Ісуса Христа та Будди як українців тощо. Той, хто подібне проголошує говорить не про санскрит, Будду чи Христа, а, в першу чергу, про себе :( Або про свої (здебільшого, приховані) наміри.
Людині необхідно бути значимою! Це наріжний камінь транзактного аналізу. Але значимості кожен досягає по-своєму, у доступний йому спосіб. Можна через учинки, які потребують потужного інтелектуального потенціалу та блискавичних реакцій аналізу та синтезу, а можна й примітивно, привласнивши (часто й зухвало) щось помітне, що легко лежить! )
Сакральна "українська" фраза з Вед:

середу, 25 травня 2011 р.

Про ім’янаречення

Якось чарівна дівчина їхала з мандрівним товаришем.
– Хочу, щоб відбувся обряд ім’янаречення, але не знаю, до кого піти, – казала вона. – Верховний Волхв Зелених буває дратівливим і надто зелений. Верховний Волхв Синіх іноді тяжко сумує і надто синій. Верховний Волхв Червоних буває заздрісним і надто вже червоний. Хотілося би бездоганності та природнього поєднання усіх барв.

Про Вчителя

Останнім часом почало надходити багато листів з проханням бути вчителем для їх авторів. Назріла потреба прояснити свою позицію.
Так уже повелося, що переважна більшість людей бачать Учителя в іншій людині. Це природньо для теперішнього часу. І такий учитель справді може допомогти вам побачити Вчителя не стільки в Людях, скільки у Вогні, Шумі Лісу, Дзюрчанні Струмка тощо
Щасливі ті, хто піде далі й побачить Учителя Всіх Учителів у Собі, хто згадає Свою природу внука Божого та пробудить Її.

пʼятницю, 22 квітня 2011 р.

Особисте Коло Часу (календар) Мандрівного Волхва-лісовика

 (перехід до заголовків)

Це  моє особисте.
Для загального використання
не можу його пропонувати ...

Як я вже писав, у мандрах у пригоді стає сонячно-місячне Коло Часу.
Для життя в лісі* воно мало би бути під рукою. Тому місяці та дні тижня в ньому позначає Місяць, а пори дня, дні та роки - Сонце.
Лісова нова доба в "особистому Колі Часу Мандрівного Волхва-лісовика" починається з провісників сходу сонця - ночі та світанку - і має другу половину ночі, світанок, ранок, до-полудень, полудень, по-полудень, вечір, смеркання, першу половину ночі.** Відлік часу в лісі - простіший, не кратний митям :)
Дні тижня позначає Місяць і вони мають свої народні назви:

пʼятницю, 18 березня 2011 р.

Про Бога як Час

Чи існував Світ ще до початків моєї пам’яті про рід? :)
Думаю, що існував :))) І існував Час.
Час – це Бог, Вічний і незмінний від нашої уяви про Себе, який бере нас у свої обійми. І люди не могли обійти увагою цього Бога! Завжди тримали з Ним зв’язок. А Час, знай, обертається у своєму вирі, і немає Йому ні початку, ні кінця. Поняття початку й кінця властиві лише людині. І коли хтось говорить про свою систему координат, він, радше, говорить про себе, про системи своїх цінностей, свого розуміння Початку й Кінця – теж Богів за своєю суттю.
Я хочу навести діалог щодо Кола цього Дару двох шанованих мною людей. Шановані тому, що мають стрижень! Бо саме стрижень може давати доступ до опори, якою є Боги Початку і Кінця. І, нввпаки, саме Бог є найнадійнішим Стрижнем у всьому! Пізнаймо Його в собі, а Себе в Ньому, внуки Дажбожі! І будьмо вільними й дужими!

 ВИТЯГ З ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПОДІЮ В ІНТЕРНЕТІ:

четвер, 3 березня 2011 р.

Бавлянки у святкування Новоліття! ;)




Привіт, волхви! ;)
Верховні й не дуже, чарівники, знавці обрядів і літочислення тощо!
В’їдливий я і вредний! Коли йдеться про питання наших прадавніх Віри і традицій.
Сьогодні хоч і не День жартів, але таки вмієте Ви веселити! :)

середу, 2 березня 2011 р.

Руські сайти християно-слов’янською (московитською) мовою

Згадані нижче сайти робили, скоріше за все, чудові люди, які щиро прагнуть відродити прадавні наші святині.
Але мовою вони послуговуються не нашого роду :( Тією, яка була штучно створена і нав’язана нашим пращурам. Мовою, якою саме і винищувалося все святе на наших землях і в наших душах... :( Тому й тягнуть вони вбік, - частіше несвідомо, - до того, що свого часу відібрало пам’ять і спустошило душі цілих гілок нашого роду...

пʼятницю, 18 лютого 2011 р.

Погляд з лісу

Коли мета - бізнес, тоді чекай ліктя під бік. Передусім - від своїх.
Здогадуєтеся чому?
Коли мета - просвіта, звільнення, чекай підтримки. Від своїх, від однодумців.
Нема що ділити...

понеділок, 14 лютого 2011 р.

Убий у собі раба! Чи жебрака! (Наші Славлення)


Від того, що відпустиш бороду чи вдягнеш вишите вбрання волхвом не станеш. Враховуючи навіть те, що кожен з нас — потенційний волхв. Бо не лише нащадками Богів ми є, а й маємо про це пам’ять! Тим то й відрізняємося від інших, "безбатьченків".

пʼятницю, 4 лютого 2011 р.

Листування зі мною

Цей варіант для мене найприйнятніший.
Дописи в коментарях до цієї сторінки можна залишати й анонімно.
Але бажано залишати свої координати! ;)

понеділок, 31 січня 2011 р.

Про Мандрівного Волхва або ...У КОЖНОМУ дрімає ВОЛХВ!

З розмови з дівчиною у скайпі:
- Доброго дня, Волхве! Я бачила ваш фільм і хотіла би зустрітися з людиною, яка творить такі речі. Де ви живете?
- Я мандрівний. Живу в Дорозі. У степу, лісі, горах...
- А де ваш будинок?
- Мій дім за моїми плечима. Ношу з собою. Простелю степ, кулак під голову, небом укрився - і що тої ночі? В негоду можна й у наметі. Щоб не відвикати! :)
- Я не про дім, а про будинок.
- Будинку в мене, як такого, немає.
- А чому?
- Щоб носити й передавати Вчення він не потрібен.
- А де ви творите?
- На ноутбуці.
- А чи можна з вами побачитися?
- Звичайно.
- То що, примандруєте до мене?

понеділок, 24 січня 2011 р.

Мандрівний Волхв




Мандрівний Волхв - один із тих, хто пам'ятає себе на Прадавньому Дереві роду нашого. Він мандрує у часі і крізь товщу тисячоліть прийшов і в наші дні.
Коли кожен з нас, оріїв, прислухається щиро до свого серця - то відчує, що теж десь (у значній мірі) є тим же Мандрівним Волхвом...
Зі слів мого вчителя (світлина справа).


неділю, 23 січня 2011 р.

Власні видива

"Світанок Сварога" завершено і завантажено на сайт у День соборності українських земель.
Але поки ще їх збереш докупи, хотілося би зібрати наш рід! Без останнього не зробити першого!
Не варто лише цю справу затягувати надовго! ;)
То ж прославимо наших Богів своїми вчинками!

вівторок, 11 січня 2011 р.

Місіонер і його супутник

Якось я зі своїм знайомим - керівником однієї з українських громад рідновірів - мандрував Медоборами. Люди привітно кидали погляди на наші вишиванки і радісно віталися: "Слава Ісусу Христу!"
Мій знайомий у відповідь брався навертати їх на Шлях Істини, а мені згадувався випадок зі "Стародавнього Патерика", коли монах-учитель зі своїм учнем прийшли до монастиря. Там їх впросили скуштувати трохи їжі на дорогу.

середу, 5 січня 2011 р.

Тим, хто прагне відродити наші прадавні віру та культуру


Дорогі побратими!
Маю таку "ваду": уникаю спілкування мовою, яка винищувала нашу прадавню слов’янську віру та культуру і яка під це ж була й створена. Маю на увазі мову Кирила і Мифодія (вона ж - церковнослов’янська, вона ж - російська, москвинська чи, правильніше, християно-слов’янська).
Тому носії цієї мови самою своєю мовою свідчать про свою далекість від ідеалів, які вони проголошують (відродження нашої прадавньої слов’янської віри та культури). Це у кращому випадку.