субота, 22 жовтня 2011 р.

Славень Велесу (за моїм Учителем)

Богу таємничих Знань, Учителю волхвів цей славень...

Тому, хто крізь оману Душі, як крізь сон, бачить Всесвіт існуючим у Собі як ніби він не був проявленим – як побачене місто в дзеркалі; Тому, хто бачить, коли прокинувся, Сварога у Собі, Єдиного, без другого; Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Тому, хто, подібно до чарівника або навіть подібно до могутнього Поєднаного, проявляє через Свою власну волю цей усесвіт, нерозрізненний на початку, як рослина в насінині, але потім – багатобарвний в усіх його різноманітностях у поєднанні з простором і часом, створений Оманою, Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Йому в Світосяйному Вигляді поверненому до півдня, чиє світло, Яке є самим Буттям, сяє далі, вимальовуючи предмети, які майже не існують, Йому, втіленому в Учителеві, який навчає учнів Мудрості Вед: "Ти є Те", – Тому, хто чітко осягаючи Себе тут, більше не буде повертатися до океану перевтілень, Йому, Велесу, цей уклін!

Весь цей світ сяє Ним одним, полискуючи у свідомості: "Я знаю", – всупереч Йому одному, чия свідомість, світиться, як світло потужної лампи всередині горщика з багатьма отворами, пробирається назовні через органи почуттів такі як око тощо; Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Ті, хто стверджує, що Я – тіло чи життєві сили, чи органи чуття, чи мінливий Розум, чи Порожнеча – вони воістину на одному рівні з жінками і дітьми, зі сліпими і божевільними: вони в цілковитій омані. Для того, хто руйнує могутню хибу, створену грою сили Омани, Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Душі, яка входить у глибокий сон (без сновидінь), відкликавши органи відчуттів, стає Єдиним Буттям, оповитим Оманою, подібно до сонця або місяця на час затемнення, і чиє тодішнє існування розпізнається при пробудженні свідомості: "Я спав до цих пір", – Їй, Яка втілена в Учителеві, Їй, у Світосяйному Вигляді, повернутій обличчям до півдня, Їй – Велесу – цей уклін!

Тому, хто за допомогою благословенного знака робить учням очевидним Істинне Я, яке завжди сяє всередині кожного, Постійному в будь-яких мінливих станах дитинства, (зрілості й старості), пильнування (сну зі сновидіннями й без сновидінь) і так далі; Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Душі, яка спантеличувана Оманою, бачить у станах пильнування чи сну зі сновидіннями Всесвіт в розмаїтті як причину і наслідок, як господаря і слугу, як вчителя й учня, як батька й сина, і так далі – Їй, Яка втілена у Вчителеві, Їй, в Світосяйному Вигляді, повернутій обличчям до півдня, Їй – Велесу – цей уклін!

Йому, чиє восьмикратне тіло є всім цим рухомим і нерухомим усесвітом, що проявляється як земля, вода, вогонь, повітря, простір, сонце, місяць, і душа, за яким Найвищий і Всепроникний, де не існує нікого, для тих, хто досліджує; Тому, Хто втілений у Вчителеві, Йому, в Світосяйному Вигляді поверненому обличчям до півдня, Йому, Велесу, цей уклін!

Безмежність прояву Душі, таким чином, було пояснено в цьому славні, тому через слухання, розмірковування й осягнення цього славня та через його повторення учень досягає стану єдності з Душею та здійснює свою єдність зі Сварогом, тим самим стаючи самою суттю восьмикратного прояву.

1 коментар:

  1. Моя мама із села ,а полюбляла астрономію,то і ми з дитинства заглядали в телескопи у Всесвіт-Сваргу.Нас створив Всесвіт, він в кожній нашій клітинці,ми його діти.То повинні достойно поводитись в нашому житті,оставити після себе добрі діла і справедливість,а після смерті мозок помирає,як у всіх тварин,від яких ми не дуже відрізняємось.

    ВідповістиВидалити