пʼятниця, 30 листопада 2012 р.

Як "прогодувати" ...волхва?


Братам по роду...


Вчора надибав на фейсбуці, у відкритій групі "РідновіриУкраїни", розмову від 29.06.2012 року, започатковану запитанням Інґвара Ара: 
  • "Жрець Рідної Віри. Яким він повинен бути? ..."
Хороше запитання! Воно викликало в обміні думок гілки нових, які стосуються життя волхва... Маю що додати й від себе.

…Верховний Волхв Руського Православного Кола - Світовит Пашник, наскільки я розумію написане ним»1*, - 
, бідкається, що духовного провідника в умовах життя у сучасній Русі Боги не в достатній (для волхва) мірі забезпечують матеріальними статками...
Брате Світовите, у кожного своя міра і свої можливості! :) Ви говорите - однозначно! - не про міру і не про можливості волхва з кола відів, а про міру та можливості переодягнутого, з інших кіл. Люди добрі, будьте певні, коли ваш "волхв" прийшов з торгівлі, у нього в голові і далі торгівля ...на цей раз духовними цінностями. Коли він з наймитів - навчить і вас світогляду наймита, прислужника. Коли з дужів - кидатиме вас грудьми на гармати... Таким, з переодягнутих, дійсно, гору книг треба ще перелопатити, щоб хоч якось своєю "обізнаністю" вводити в оману громаду й ...себе заодно. А на це й справді потрібні гроші! І неабиякі! І на одяг! І на все інше - зовнішнє... Таким, часто, все життя вчитись, вчитись - і не вивчитись! Нічим ти їх не зміниш у цьому їх втіленні! Та й чи потрібно? Вони можуть багато чого вивчити розумом, але не пробудять духу волхва, який схований від них світоглядом їхнього кола...
Волхв же має зовсім інші цінності! Як і можливості. Кожен народжений Волхвом, але рідко кому вдається ним стати, народитися вдруге (духовно) у цьому втіленні! З любові до Волхва Боги дають йому можливість навіть фізично жити гідно у будь-якому середовищі. Повірте! Маю приклад свого Учителя!»2*, - 
Вони дають Волхвам непосередній розум і глибоке відання! І -
 щонайбільше - серце Волхва!
Якось у розмові мій учитель м’яко підправив когось, хто сказав, що люди пови́нні волхва забезпечувати необхідним: "Не повинні!" Я би, знаючи декого з правдивих Волхвів, доповнив, що НЕ можуть НЕ забезпечувати з власного сприйняття його! Це зовсім різні речі!!! Поважаймо їхню свободу і волю! Справжній Волхв (часто, як мала дитина) настільки близький, любий, рідний кожному, що його неможливо не любити, не дбати про нього! Він - як матері її малеча, як старенькі батьки своїм дітям! З ним ділишся останнім, що маєш, не тому, що так треба, а тому, що не можеш інакше!!! Це ПОТРЕБА власного серця, а не повеління розуму! Можливо саме це мав на увазі Сергій Назаревич у своїй вам відповіді.»3*, - 
Але і таке зайве для Волхва. Бо життя у фізичному тілі, та піклування про нього - одна з найбільших оман, що існують! Такий його світогляд... У нього зовсім інші цінності! У нього немає власності! Як у матеріальному, так і в духовному її розумінні! Чудовим прикладом є образ священика в романі Віктора Гюго “Знедолені” (“Les Misérables"), де (якщо власними словами) цілодобово двері лікаря мають бути відімкненими, а двері священика – відчиненими навстіжДля всіх! І для злодіїв теж!
Ще одне, в аріїв волхвами ставали лише на четвертому колі життя, після завершення кола учнівства, сім’янина, лісовика… Одиниці могли відразу… Прошу не плутати волхва з жерцем! Дяка Богам, що є такі «решета» для збереження Правди Роду від далеких від неї заробітчан!.. 
Як продовження цього – розмова Вікторії Омельченко з Ігорем Каганцем»4*, - 
яка велася довкола скерування на мою працю "Як розпізнати волхва?" (оприлюднену також і "Народним оглядачем"), а саме: на твердження, що Волхв ніколи не скаже, що він Волхв.
Пан Ігор у розмові у групі ствердив, що: «…волхв має право називати себе волхвом. Волхв все називає своїми істинними іменами».
Згідий з вами, пане Ігоре, що Волхв усе називає своїми істинними іменами. Й істина в тому, що волхв відповідає на справжнє запитання, а не на його видиму тінь! Волхв достатньо проникливий, щоб бачити спра́вжню площину запитання і не схо́дити на запропоновані манівці. Тому відповідь мала би лежати не в царині запитання "волхв - не волхв", а в царині спонуки до такого запитання! Вона могла би бути подібною до оприлюдненої в іншій моїй праці «Ще трохи про Волхва...»
...Розумієте, чомусь ніхто не запитує інших чи вони зараз дихають! Бо це й так зрозуміло, що дихають! Кого запитують чи він волхв - будьте певні, що він - ще не Волхв! В очах цієї людини, можливо… Але ж суть - завжди - поза цим!!!
Волхв - це глибоко! Дуже глибоко! Сама лише поверхня - ніколи не для Волхва!
_________________
1*  Світовит Пашник: "Коштів за обряд можна було б і не вимагати, якби у всіх в свідомості був звичай давати винагороду духовному провіднику, за давнім звичаєм, за його роботу. А так після ваших слів виходить, що духовні провідники харчуються, одягаються і живуть за рахунок "святого духу" (якщо є таких багатий "дух", то можна і так). Як правило "умнічають" люди, які не є духовними провідниками, або виконують його обов'язки на громадських засадах, а звідси й рівень духовних знань і можливості виконання духовних обов'язків. А недостатнє фінансування приводить до того, що ви не знайдете бажаючих бути духовним провідником на професійній основі, і погоджуються на це тільки фанатично налаштовані люди. З одного боку гарний відбір духовних провідників, а з іншого в нашій державі будуть панувати чужинські віри, бо своїх не хочемо утримувати, причому не через відсутність коштів, а через свою дурість і скупість."

"...І питання не тільки в мені, а що люди, навіть обдаровані, не хочуть іти в духовні провідники, бо на ті кошти, а ще й відношення таких продвинутих знавців як ви, вижити практично неможливо, особливо, коли маєте родину. Тому, як правило, духівники або пенсіонери, або любителі у вільний від роботи і родини час, з відповідним рівнем знань."

«А пішов з роботи, ще в 95 році, коли виникла явна потреба мати звільнену людину для роботи в громаді, яка б і проводила богославлення і газету набирала. Теж скористалися принципом, що я неодружений і можу перейти на малу зарплату, а всім іншим треба родини годувати. Але тоді були пожертви діаспори, а коли їх не стало, то постає питання, якщо немає того "дядька", то гроші треба десь брати. А вийшло, що вся совокупність коштів ледь вистачає на мінімальну платню. На такі гроші бажаючих взагалі немає працювати. А виконання обов'язків на громадських засадах не приносить бажаного результату.

Основний мій заробіток і так складається із прочанства, яке є сезонним. Але це не зовсім нормальне явище, щоб волхв займався тільки цим, бо прочанство може робити і не духовна особа. А завдання волхва виконувати свої обов'язки - здійснення обрядів.

Що пропонує зробити пан Іван. Щоб я працював десь і заробляв гроші, а потім за свій рахунок, і без того малий, ще й обряди безкоштовно проводив. Ще й за рахунок свого ж вільного часу. А ще треба обрядовий одяг, речі, облаштування місця проведення, транспорт, телефон і т.ін. Я не знаю чого ви обчиталися, але це вже якось навіть хибно для суспільства "іздити" на комусь. Хоча за звичаєм, усіх народів духовні особи обо утримується громадою (як при комунізмі), або отримують винагороду (як при капіталізмі). Це навіть давній священний обов'язок платити "перевізнику".

От тепер ми й маємо відповідь, чого у нас такий рівень духовного провідництва - бо не маємо свідомості. А на виході: не хочемо годувати своїх духовних провідників - годуємо чужих.»


2*  Приведу приклад свого Учителя. Знавець багатьох мов, лікар вищої категорії, науковець... За годину його роботи в Києві люди залюбки – самі, від щирого серця – готові викласти понад 100 євро! Він може кількома днями своєї праці за фахом забезпечити золоті гори! Але не це є його цінностями. Тому він приймає віддяку ЛИШЕ ЗА ДЕКІЛЬКА ГОДИН роботи НА РІК, як лікар, а ВСЕ СВОЄ ЖИТТЯ ПРОВОДИТЬ У ДУХОВНОМУ і фаховому СЛУЖІННЯХ роду! БЕЗ ЖОДНОЇ КОПІЙКИ! Бо його життя у сучасному світі невибагливе: десь гривень 400 на місяць: 80 гривень – на користування інтернетом, літр молока на день та півхлібини й джерельна вода. Оце й усе! Коли за середнім. Коли життя у мандрах. Коли стелиш степ, кулак під голову, укриваєшся небом... Скільки тої Ночі?!
…Не кожен так може. А Волхв – безумовно! На те він і Волхв! Хоч люди, з якими він спілкується, щиро раді, щоб він пожив якийсь час у їхньому домі.
…Можна додати ще плату за квартиру, але Волхв рідко коли її тримається...

3*  "В чім проблема? В тім що в нас усі волхви, козаки, господарі, ... а по суті -- шундра... Козака і волхва господарі будуть годувати -- коли це будуть справжні козаки та волхви... А шундра так чи інакше робить на пана." 

4*  Вікторія Омельченко: "Ігор Каганець, дякую за посилання. Дотичне питання - чи має право волхв називати себе волхвом?"
Ігор Каганець: "Так, волхв має право називати себе волхвом. Волхв все називає своїми істинними іменами".

1 коментар:

  1. Волхви, чи можуть вони зібратися до купи та помножити на нуль хоч одного рабина чужинського ворожого ?

    ВідповістиВидалити