середу, 7 листопада 2012 р.

Чи ЗАВЖДИ є потреба бігти поперед воза?

 सवकर्मसंन्यासपुर्वकादात्मज्ञानात्
Знання власної Душі розчищає шлях 
відмові від обов’язкових зовнішніх обрядів.
(Святі Писання)


Дивлюся на світлини понівечених кумирів Богів. Кожен рік приносить усе нові й нові жертви... Хортиця - 5111-ий, Маліївці - 5112-ий, Старокиївська Гора - цей, 5113-ий, рік Доби Лихоліття... Лише наївний міг не чекати подібного... Справа була за часом...

Маю тепер два запитання:
1. Що доброго чи поганого у скоєному?
Як на мене, добро проглядає з того, що:
  • недалекоглядні-від-чужого таки піймалися, щоб ще раз показати свою "любов" і своє обличчя всьому світові;
  • вчинене ще більше згуртує наполегливих та переконаних (а ці риси мають привабливий вплив) - і на місці спиляного постануть сотні нових; до громад приєднаються нові люди - противники глуму над людськими цінностями!
  • новопосталі кумири ще більше розлютять і без того нестійкий "розум" слуг чужого і ті ще більше покажуть і без того відоме своє обличчя, заохочуючи гуртуватися та проявляти наполегливість і без того затятих своїх супротивників...
  • волхви перестануть займатися справами дужів і у доступний лише їм спосіб "прочистять" душі "кривдників" звичаю роду...
Погане ж - у святотатстві, нетерпимості, запроданстві...

З огляду на це - запитання друге:
2. Хто ж причетний до вже згаданого глуму?
Коли бути по-верхах-хапайком, то християни, однозначно!
Але ж ні! Ті, що роблять подібне, - які вони, в біса, християни?..
Тоді безбатьченки?
Можливо...
Але хіба лише ті, що вороже налаштовані до голосу Правди та світогляду батьків своїх далеких?
Ні! Кумирів у непідготовленому до їх сприйняття суспільстві хтось же створює, чим примножує власне безсилля, біль споглядання виродження роду...
Я часто запитую себе: чи варто молодому подружжю зачинати дитину, коли вона має померти від голодної смерті? ...коли вона буде калікою чи буде віддана у виховання ворогам роду свого?..
Те ж саме, на мій погляд, з кумирами... "Вкидають" їх у непідготовлене до належного сприйняття (а часто й власним невмінням підготовлене ворожо) середовище самі знаєте хто!.. Як малі діти! Бавляться!.. Нехтуючи одвічні закони співіснування Сил видимих і невидимих, хапаючись за зовнішнє, часто оминаючи відродження внутрішнє, глибинне...
Співтворцями глуму над кумирами завжди є ті, хто, створюючи, не в змозі забезпечити прихильного їх сприйняття чи належної охорони, хто, іноді, можливо, і свідомо, воює за їх допомогою з братами по крові, байдужими до світогляду своїх далеких предків... А потім, упіймавши облизня, нарікає чи випинає груди!..
Повернення до звичаю Предків не в цьому!
Якщо ж, скажете, що під час жертвоприношень чи славлень, ну ніяк не обійтися без кумирів у зовнішньому світі, на які мають бути звернені наші очі, можливо, тоді краще вчитися пошановувати Богів і в образах, перед якими безсило опустить руки будь-хто з безбатьченків: перед такими Кумирами, як сонце, місяць, блискавка, грім, скелі, ріки та цьому подібне, як це роблять у спільноті мандрівних оріїв? Я - за кумирів, коли вони потрібні! І ще жодного з таких наших Кумирів не було знищено! Жодного! І не буде!!!
...А поряд з цим, безперечно, засівати родючі Зерна Повернення-до-рідних-звичаїв УСЬОГО роду нашого! Саме на це та на Особистісну Роботу в першу чергу мала би бути скерована наша сила!
Таки шануймо рідних Богів! ...У всіх Їх проявах...
І не плодімо "дітей-сиріт".
Якщо ви зробили людині комплімент, а вона образилася, то більше значення має не ваш намір, а викликаний вами результат!
ЗА БУДЬ-ЯКИХ ОБСТАВИН КУМИРИ БОГІВ РОДУ МАЮТЬ БУТИ ПОЗА МОЖЛИВОСТЯМИ ГЛУМУ НАД НИМИ (хай навіть і в царині умовної дійсності)!!!
...Перестрибнути прірву на 97% і на 100% - не одне й те ж саме!..










...

2 коментарі:

  1. Зачепив болючу тему... У таких випадках у сучасній Україні прийнято йойкати, висловлювати співчуття... Це залишив іншим!
    Приходять різні повідомлення в особисту скриньку (хоч можна було би їх писати й привселюдно, сюди, коли хочете - можна й анонімно).
    Листування робить чіткішими бачення сьогоднішнього дня:

    В.Л., (із Запоріжжя):
    Хто таку дурість написав?

    Відповідь:
    В., ...як виглядає шматок хліба - залежить від того, голодні ви чи ситі...

    В.Л.:
    "...А заховати голову в пісок при якійсь погрозі чи ворожнечі залежить від того страус ви чи ні...я не страус і голову в пісок, як і свій сенс даний БОГАМИ, ховати не буду...а страуси, заховавши голови в пісок, часто остаються з порваними ***** ...цьому життя навчило і учнів та послідовників теж навчити постараюся ..."

    Відповідь:
    Бачу, що зачепило вас, В.Л...
    Не переймайтеся: вам видніше! Ви, звичайно, праві, коли опиратися на ВАШУ картину світу. Можна зрозуміти ваш біль, коли ви бачили понівечені кумири на Хортиці... Це нормальне людське почуття... Можна зрозуміти прагнення бачити кумирів на нашій землі тепер, як і тисячі років тому. Я - за це! Але у таких прагненнях не достатньо вивчено і враховано сили супротивника. Знаєте, коли людина у душі - козак, то це ще не все! Толку з того, що він непідготовлений піде у бійку й повернеться без штанів!.. Тільки сорому набереться! Козак має пройти бойовий вишкіл! І, звичайно, МОГТИ ЗАХИСТИТИ свій вибір!!!
    Це стосується тих прорахунків, на уникнення яких не стало сил, у справі з глумом над кумирами Богів...

    ВідповістиВидалити
  2. Дехто мені закидає, що я проти того, щоб ставити кумирів Богів. Та ні ж бо! Хочете - СТАВТЕ, коли вам потрібно! Але ставте так, щоб ніяка личина не могла бачити їх понівеченими чи насміхатися з них! Чи, може, хто за те, аби ставити їх для того, щоб інші спилювали і насміхалися? Щоб насолоджуватися власним безсиллям? Хоч і воно - за певних обставин - стає силою!
    Невже справді цього не зрозуміти? Сильному - дозволено ставити, слабким - ні!!! І слабких треба робити сильними! Щоб теж почувалися гідно! Оце й усе з того, що є зовнішнім!
    Є ще, правда, частина про внутрішнє, але не з кожним вільно про те мову вести... Хто бачить лише те, що перед очима - чудова нагода перекрутити й очорнити!..
    Життя... :)

    ВідповістиВидалити