понеділок, 26 березня 2012 р.

Жертва і жертвоприношення

Цей допис  за Ведами.
Згідно з ними Бог (Прабог, Усебог) є одночасно і Жертвопринесенням, і Жертвою, і Пожертвувачем. Хто це знає  той знає таємницю Вед! Але лише “знає”. Не більше...
Знавці Жертви здійснюють жертвоприношення відповідно до свого рівня усвідомлення.
Дехто бере участь у жертві різним Богам, інші ж приносять жертву (узливанням) на Вогні Всебога (Прабога).
Ними, окрім звичного нам вогню, запалено безліч інших жертовних вогнів:
  • вогонь приборкання приймає як жертву слух і решту відчуттів,
  • вогонь почуттів приймає звук та інші предмети відчуттів,
  • вогонь самоприборкання, запалений мудрістю, приймає всі діяльності почуттів і життєвих сил людини.
  • Хтось здійснює жертву майном, подвигом, Поєднанням, вивченням, знанням, на вогні старанності та стійкості у Звичаях(Звичаї описані у працях Галини Лозко, зокрема, у "Метафізика жертовності у Рідній вірі")
  • Хтось вдих приносить у жертву видиху, та видих – вдоху на вогні заглиблення у приборкання дихання.
  • Помірні в “їжі” (філософська категорія Вед, про що в іншому місці) жертвують Єдиному Життю власне життя.
Ці всі різноманітні жертви, розпростерті перед лицем Сварога, породжені Дією. Але краща, ніж речові жертви, жертва Мудрості, бо всі дії охоплюються Мудрістю.
Найвищою ж з усіх жертв є Сварог у тілі втіленого! Він – Жертва шептання мовитви.
Кожна зі згаданих вище жертв має відтінок внутрішнього стану пожертувача:
  • Будь-яка жертва, яку здійснюють за Звичаєм свого роду, без бажання отримати у заміну які-небудь матеріальні чи духовні блага (статки, здоров’я, духовне чи соціальне зростання, владу тощо) – така жертва врівноважена, блага́.
  • Жертва, яка здійснюється хай і за Звичаєм, але заради досягнення у заміну чого б то не було чи лицемірна – така жертва пристрастна.
  • Жертва, виконана не за Звичаєм свого роду, без братчини, мовитв, дарів, віри – така жертва тупа (темна).
Описане стосується рівня умовної дійсності.

4 коментарі:

  1. немає ні жертви...ні жертовника....,бо вони Одно ...Все решта - МУДРАГЕЛЬСТВО...!

    ВідповістиВидалити
  2. Коли все - Одно, тоді немає ні "решти", ні "мудрагельства". Коли є "мудрагельство" (Боги, світ, люди, стаття, коментар до неї і т.п.), тоді все - НЕ Одно!
    Якщо без хаосу у сприйнятті буття, то мова тут про рівень дійсності, позначений у кінці...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. За Вашими словами,що у кінці,тоді весь Світ темний і тупий ... і ми в ньому ,також...Лише Просвітлений Реалізований Майстер бачить Все таким ,яким воно є насправді - Реально ,а власне - Одним цілим...і він не засуджує ,і не виносить вирок ...для нього всі є Світлом від Світла...
      Харе Ом !

      Видалити
    2. Звичайно, Зорянице, Реалізований і Просвітлений "бачить" Все таким, як Воно є насправді - Одним, Цілим. ...Без майстрів, здається, просвітлених і непросвітлених... ;) "Йому", кажуть, нема "Що" розрізняти чи бачити, бо "Він" навіть не перебуває в Одному, а є Ним! :)
      Ми ж буваємо сильними, але не Всесильними, щось можемо, щось не вдається. Принаймні, мені ...не вдається :)) Я маю щастя постійно відчувати свою обмеженість!.. Бог же, Одне, Те - не знає "Не вдається"! Бог, Одне, Те (на відміну від мене) не має початку і кінця... Я ж маю їх! ...Кожен день по декілька разів!.. :)
      Ми з вами, обравши спілкування через друкування повідомлень, приймаємо ОМАНУ розрізнення не лише один одного, а й багато чого іншого...
      Тобто, вибраний спосіб нашого спілкування обов’язковою передумовою вимагає розрізнення, яке - у момент розрізнення - є запереченням ВСЕПОГЛИНАЮЧОГО ототожнення з Єдиним, НЕРОЗЧЛЕНОВАНИМ. Будь-яка можливість сприйняття розчленованості - це вже СТАН ОМАНИ!
      ...Але, у силу певних причин, я обожнюю Оману!!! :))) Вона - моє життя, мій вибір! ;)

      Видалити