Давайте домовимося, що я (коли писав ці рядки) та кожен, хто їх читає, перебуваємо у стані Умовної дійсності. Умовної - лише за назвою і справжньої для кожного з нас, хто зайнятий згаданими вище діями. Тож увесь розгляд та сприйняття буття в інших станах свідомості (наскільки це можна собі дозволити) сприйматимемо саме з цього поля. З поля УМОВНОЇ чи ВІДНОСНОЇ дійсності. Прошу про це пам’ятати! ;)
Про що мова?
|
Примарне
|
Умовне
|
Справжнє
|
|---|---|---|---|
| Загальні зауваги (спрощено) | У цьому стані свідомості - стані сну - людина дуже слабо керує змінами "довкілля" сновидіння. І з позицій інших станів його можна назвати оманливим. Але він справжній, дійсний для того, хто спить. (У сновиди вовк, що сниться, викликає всі фізіологічні прояви страху в тілі, які видно для спостерігача, що сидить біля його ліжка. Проте всі прояви страху щойно баченого вовка зникають або не стосуються того, хто прокинувся чи спостерігає за сновидою). | Це звичайний стан свідомості (стан пильнування), у якому ми усвідомлюємо себе як людей. Цей стан, крізь призму Омани, сприймає як дійсні світ, що нас оточує, та його Творця - Сварога, який проявляє себе (залежно від ситуації) як той чи інший Бог. | Стан, з позицій якого не існує ніяких інших станів як справжніх. Існує лише Бог (Прабог). Якби можна було говорити про щось інше, то все воно було би сном чи грою Омани. Такими ж оманами є й усі явища цих "інших станів" та всі їхні цінності (здоров’я, тривалість життя, влада, багатства тощо). |
| Цінності | Переважно визначаються тим же самим інстинктом самозбереження, що й у стані Умовному. За деталями - відповідно до ситуації сновидіння. | Для зручності цінності можна розділити на:
При здоровій психіці більшість людей вважає, що для народженого добре (з огляду на родові цінності):
| Розмова про будь-який поділ (на Кола, роди і т.і.), про будь-які цінності Примарної чи Умовної дійсностей є проявами сприйняття буття у полі тих - а не зазначеної(!) - дійсностей. Будь-які розмови про надприродні сили відів і відьм, молодечий їх вигляд, великі тривалість життя, силу та їм подібне є свідченням відсутності відання Справжньої дійсності у мовця (відсутність досвіду перебування у стані свідомості згаданого поля чи відсутність пам’яті про такий досвід у час мовлення). Людину, яка спізнала Вище, позначає рівне ставлення як до "хвороби" власного тіла, так і до його ж "здоров’я", як до тривалого перебування у "тілі", так і до короткочасного, як до "бідності", так і до "багатства", як до "досягнень", так і до "невдач" ...і так далі за будь-якими протилежними парами ознак. Усе перелічене - омани, сон, гра, коли дивитися на нього з досвіду пам’яті про перебування у стані Справжньої дійсності. Подібно до того, як зникають усі прояви страху вовка і сам вовк для того, хто прокинувся від сну зі сновидінням, так зникають і всі цінності умовної дійсності (нашого життя) для того, "хто вгледів Вище". Цінності Умовного стану свідомості не можуть бути основними цінностями для відя чи відьми! |
| Мета (за "поглядами" з кожного стану свідомості) | Стан настільки природний, що переважно не усвідомлюється як вольовий порух і стається сам собою. Дає звільнення та завершення життєвих ситуацій Умовної дійсності, накопичення сил тощо. | Мета різниться залежно від Кола, до якого належить людина. Дуже сильно спрощуючи, можна сказати що:
| Найкращою відповіддю на це запитання в усі часи був перехід у цей стан. |
| Засоби досягнення мети | Переважно зміст сновидіння "визначають" події поля Умовної дійсності. Існують, правда, попри все інше, стежки керованих сновидінь, на які стають ще у стані пильнування. | Відправними для осіб усіх Кіл є загальнолюдські цінності. Відомості про те, як їх розвивати, широко подані в Павутині. Кожен з шанованих господарів, дужів, челяді має за своїми плечима декілька Шкіл фахового зростання. З відями справа трохи інша, бо у них (для волхвів - обов’язково!) є власний досвід буття у Справжній дійсності. Шлях до мети в людей сплетений з "мотуззя" трьох видів:
Тому будь-яка дія, слово, помисел у полі Умовної дійсності може бути пристрастним, безцільним, правдивим чи сумішшю цих трьох. Саме сплетені з вищезгаданого мотуззя пута Омани все тугіше обплутують "людину", яка для свого "існування" у "світі" переважно бачить вихід лише у "важкій праці" та "боротьбі за існування" (лапки передають нагадування про умовність згаданих явищ).
Детальніше про це можна знайти у Звичаях роду та його Мудрості.
Світи психології, психотерапії, різних світових духовних практик можуть підвести до вершин поля Умовної дійсності та, за певних умов, створити навіть підґрунтя для виходу з нього у поле Справжньої дійсності. У рівній мірі згадані вище практики можуть відвести безнадійно далеко вбік від Справжнього. Що найчастіше й трапляється...
| По́ля Справжньої дійсності не стосуються пута Омани, сплетені з трьох мотузків (тупості, пристрасті, благості), згадані у цьому ряду лівіше. І "боротьба за існування", і "праця", і "той, хто бореться і прагне чи існує як людська особистість" - усе це омани, настільки ж дійсні, як дійсний уже згаданий вище вовк зі сновидіння для людини, яка прокинулася від сну. Ті, хто знає про стан Справжньої дійсності, докладають зусиль, щоб прокинутися від сну Умовної дійсності, від Омани. Більшість людей скептично ставиться до розмов про поле Справжнього. І вони праві й чесні перед собою, бо можна виконувати обов’язки своїх Кіл челяді, дужів чи господарів і без такого досвіду буття. Тому практики, що туди ведуть, - виключно лише для відів і відьм і так вони й передаються. |
Немає коментарів:
Дописати коментар