неділя, 4 грудня 2011 р.

Сварог

(Зі скарбниці Учителя)
Свій рух до стану буття-в-Бозі шукач починає із використання допомоги Звичаїв Роду. Родові Звичаї на початковому відтинку Шляху Поєднання слугують єдиним джерелом пізнання творчості Сварога.
Ми лише сприймаємо наслідок, а тому неможливо визначити, чи пов'язаний світ як зі своєю причиною зі Сварогом або з чим-небудь іще, оскільки один і той же наслідок може мати різні причини. Таким чином ми повинні прийняти одкровення Родового Звичаю, що полягає в тому, що Сварог є Першопричина всього світу. Сварогу приписуються всі переваги, як метафізичні, так і напучувальні. Він понад усяким злом. Він – внутрішньо притаманний Дух, що проникає у світи, які існують як у свідомості, так і поза свідомістю людини.
Сварог є першопричиною Всесвіту, оскільки у нього немає походження, Він, як чисте буття, не може виникнути з Чистого Буття, так як відношення причини і наслідку не можуть існувати без деякого переважання причини ...
Діяльність Господа-Бога повинна бути розглянута як проста Гра, яка виникає з його Власної Природи, безвідносно до якої-небудь мети.
Творча діяльність Сварога являє собою надлишок Його досконалостей, який не може безплідно залишатися в самому собі. Дія творіння не спонукується якою-небудь особистою зацікавленістю. Сварог творить від надлишку радості і задля здійснення вимог Звичаю. Розглядаючи творчість як Гру Всесвіту, в якій Всевишній поблажливо бере участь, вказується на цілеспрямованість, розумність, легкість і відсутність зусиль, супутніх творінню. Звільнений закликається взяти участь у радощах Сварога.
Творчість є вираженням у просторово-часовому плані того, що вже існує в Бозі.
Учитель визнає злободенні перетворення у світі явищ, хоча він і користується сприйняттям видимості, щоб вказати на ставлення світу до Бога.
Прабог - це те, що перебуває поза суб'єктом і об'єктом. Коли Він стає суб'єктом, вступаючи у спілкування з об'єктом, ми маємо Сварога, Слово, єдність у множині.
Сварог, який відрізняється від Прабога, або безперервної енергії Світла, є Світло, яке стверджує Себе у Темряві і через Неї. Він - принцип Істини, що створює порядок в Хаосі, Дух Прабога, що поширюється поверхнею Вод. Темрява прагне придушити і загасити Світло і намагається все закрити, а Світло завжди намагається подолати Темряву. У той час як є істотна суперечність між Сварогом і Темрявою, має місце і боротьба, і в кінцевому рахунку - перемога Світла над Темрявою. Таким чином, Сварог - цей опосередкований принцип між Прабогом і світом - бере участь як в одному, так і в іншому. Він єдиний з Прабогом і тим не менше пов'язаний з об'єктивним світом.
Для Сварога незмінність і неактивність неможливі. Той, який нічого не робить і тримається осторонь від усього світу, не є Сварог і, в усякому разі, не є Бог Любові. Любов живе життям свого об'єкта, співчуваючи горю навіть у разі винності, у несправедливості та заподіянні зла і радіючи праведному життю. Для Сварога неможливо те самоусвідомлене буття, яке не має ніякого об'єкта, не володіє своєю протилежністю і не стверджує своєї єдності в його межах.
Як фокусник не піддається впливу омани, яку він сам і створює, оскільки вона недійсна, так і Всевишній не піддається впливу омани перероджень.

Немає коментарів:

Дописати коментар