Про дрібниці

Дрібницею часто буває те, значення чого ми не розуміємо.
Новачок може на човні вийти в море, не зважаючи на стрімке наростання на небокраї невеличкої хмаринки. А досвідчений не зробить цієї помилки.

Недалекий радісно викладе чималу суму грошей за навчання москвиномовним учителям в Україні. А далекоглядний покине навчання, навіть якщо його одурили й він туди приїхав, чи вийде із залу, де на виступі в його рідній країні пролунають перші слова мови загарбника. І якщо ми народ розумний, то так зробить кожний, залишивши ні з чим того, хто прийшов на розпинанні нашої матері-мови заробляти свої криваві гроші. А жадоба наживи, не переживайте, змусить перекінчика заговорити й предківською!

Про відносність...

Пам’яті Сашка Капіноса...

Уяви собі, брате: двоє козаків... З одного казана кашу їдять, небом одним укриваються, у бою один одного своїми грудьми від куль прикривають, одній і тій самій смерті в очі безстрашно дивляться... Ніяка сила у світі не зможе їх роз’єднати... Хіба дівчина!..

Хай би тобі вона видавалася богинею, хай блискає на тебе бісиками своїх очей - не дивися хтиво на дівчину свого побратима!

(З поглядів Сашка Капіноса)

Цінності

Життя і здоров’я - найбільші цінності людини. Але ще більшою цінністю завжди була свобода... тобто, те, що є запорукою життя і "здоров’я" не однієї окремої особистості, а цілого роду...
Лише у цьому світлі можуть оцінюватися розмови про кровопролиття...

Майдани і метання розуму

Чомусь на тлі подій Майдану спливла у пам’яті праця Сатпрема "Шрі Ауробіндо або Бавлянки розуму"...

"Він [Шрі Ауробіндо, індійський рідновір] заснував екстремістську партію і склав національну програму дій - бойкот англійських товарів, бойкот англійських судів, бойкот англійських шкіл і університів. Він став директором першого "Національного коледжу" в Калькутті і створив стільки заворушень, що менш ніж через рік був виданий ордер на його арешт..."

Через якийсь час, коли він вибрався на стежку духовності, йому відкрилися ще й інші бачення того ж самого світу. Зміни свідомості проглядають у нових його промовах:

"Спробуйте усвідомити ту силу всередині вас, - казав він націоналістичним бойовикам, - спробуйте вивести її наперед так, що все, що ви робите, зможе стати не вашими власними вчинками, а роботою цієї Істини всередині вас.. Тому що вона - не ви, вона - Щось усередині вас. Що можуть всі ці суди, що можуть всі сили світу заподіяти Тому, що знаходиться всередині вас, яке Безсмертне, яке Ненароджене і яке Не Гине, яке меч не може пронизати, яке вогонь не може спалити?.. Його неможливо ні кинути до в'язниці, ні відправити на шибеницю. Чи є що-небудь у світі, чого ви могли би боятися, коли ви усвідомлюєте, Хто в вас?"

Революція

Як на мене, боротьба за незалежність і людську гідність починається не з рівня зміни президентів і урядів. Негідників потрібно усовувати! Безперечно! Але починається вона на рівні особистості. У нашій державі громадяни давно погодилися на режим, коли спущене зверху ковтається без пережовування. Рідко хто насмілюється все ж ретельно перетерти зубами підсунуте і, коли щось не те, то блюнути. А таких тут же виводять з-за "столу"!.. Не буде чинний Президент - буде інший, але без зміни себе́ все залишиться тим же: люди й далі ковтатимуть свою незгоду, але вже від іншого. Вибудована споруда існує століттями.^1* Від часів зруйнування Запорізької Січі...

Тож не треба чекати, щоб Президе́нт почав поважати людей! Всього-на-всього потрібно само́му бути гідним поваги до себе! Ко́жному!

Найбільше повстання - повстати проти того раба, який оселився в душі людини. А прояв одужання - заступитися за скривджену на вулиці дівчину, дитину; привести до тями свого керівника чи міліціонера, коли вони силкуються змусити вас проковтнути підготовлений вам непотріб... Революція - це в першу чергу "пережовування" і, коли потрібно, - "блювання". Це відродження у собі́ чеснот козака, відродження почуття власної гідності, мужності та відваги боротися за людяність у ставленні до себе й інших за будь-яких обставин! Без винятку ні для кого! Лише за таких умов на вершині народної влади опиниться гідна поваги людина. Чи, можливо, й негідник, але якому буде зась вдаватися до негідних учинків!
Справжні революції починаються зі змін власної особистості!

_________________

1*  Пригадуєте, понад півтора століття тому, в комедії "Сон" Тараса Шевченка:

Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого... та в пику
Його як затопить!..
Облизався неборака;
Та меншого в пузо —
Аж загуло!.. А той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Та й давай місити
Недобитків православних,
А ті голосити;
Та верещать; та як ревнуть:
«Гуля наш батюшка, гуля!
Ура!.. ура!.. ура! а-а-а...»

Свобода і шлях до неї

Поки велася мова за влиття до Європейського Союзу, я мовчав. Я за незалежність, за свободу (мокша, мукті) як мету життя (згідно з Ведами). Свободу як внутрішню, так і зовнішню. Я за відновлення стану цілісності, стану ладу з самим Собою та з іншими у роді нашому. А іноземці хай приєднуються до нас та наших цінностей, якщо так їм легше... Міг би підтримати це як засіб відділення від впливу Московії, але лише як засіб, який не змінить скерування на власну самобутність! Це моє бачення і воно не таке вже й важливе для розголошення...

Але коли вже зачепили нашу особисту й родову незалежність, коли пролили кров молоді - мовчати не можна! Голос особистої Честі та Гідності має прорвати у кожного перешкоди на шляху до мети людського життя. І не лише на рівні особистому, а й на рівні роду як єдиного цілого! Проте свобода будь-яка, зокрема й роду, починається з особистих свободи й цілісності, іншими словами, з незалежностей тілесної, настроєвої, розумової, духовної та їх належного поєднання! Й у цьому вбачаю головну щоденну роботу кожного, яка має згуртувати всіх, хто продовжуючи священні звичаї волелюбних предків наших вийшли сьогодні на Майдани!

Слова "мовитва", "мови́тися"

З цим словом те ж саме, що і з перекладом з москвинської їх слова «этажерка». Для правильного перекладу варто заглядати - щонайменше - у походження слова. Щоб не було ще одного відповідника «етажерки» у рідній мові.

Ось частина витягу з «Етимологічного словника» щодо "молити":

Наше слово, як на мене, мало би походити від наших «мо́вити, промовляти, розмовляти (з Богом)», а не від москвинських «молвить, молва, промолвить», звідки, вірогідно, й появилася «молитва». Оскільки більшість слів закріплювала християнська церква, яка послуговувалася чужинськими світоглядом і мовою та мала завдання винищити звичаєве, то й зробили відбиток з цілком зрозумілого москвинського «молитва». У той час, коли руською це «мовитва». Як і «мови́тися», «мови́ти Бога (Богів)».