середа, 27 березня 2013 р.

Про різні підходи до духовного (зі скарбнички Вчителя)

На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого тусає та ще й б’є
Затим що сила є!
(Леонід Глібов, «Вовк та Ягня»)

Католики, для того, щоб "підперти" вищість Папи Римського над наступниками апостолів – побратимів Петра, – вдаються у тому числі й до поверхових тлумачень Євангелії. Словами Ісуса Христа:
«Ти - Петро (скеля) і ...Я на цій скелі збудую мою Церкву»1*, - 
вони ставлять Папу - як наступника апостола Петра - вище наступників інших апостолів. Заплющуючи при цьому очі на сказане Ісусом (через один вірш далі) тому ж таки апостолу Петру: 
«Геть, сатано, від мене!»2* 
Дивно, правда? Коли слухати такі тлумачення, то чи не на сатані, часом, Христос обіцяв побудувати свою Церкву?.. 
Такими є поверхові тлумачення, як правило, взяті з буквального розуміння значення слова
Але духовні речі мають глибокі корені. Правдивий зміст їх часто-густо не вигідний по-верхах-хапайкам, бо керуються вони зовсім іншим... Христос, коли взяти обидва Його вислови щодо одного й того ж самого апостола, зрозуміло, що не мав на увазі його тіло чи особу, наступниками якого через рукопокладення ставали Папи Римські, а ту глибоку й тверду віру, яку Петро озвучив саме в цій, описаній тут ситуації, відповідаючи на запитання Ісуса, ким Він є! І саме на такій твердій і правдивій  вірі обіцяв Христос збудувати свою Церкву! На правдивій твердій вірі ВСІХ, хто її має! Втрата її у другому згаданому випадку дає Йому підстави назвати того ж самого Петра сатаною! 
Те ж саме стосується підходу до відтворень звичаїв наших Предків сучасниками.
По-верхах-хапайки вхопляться за те, що лежить на поверхні – святкуватимуть, наприклад, Великдень у пору, коли день ледь став більшим ночі. Навіщо заглиблюватися у значення слова "великий" та все, що супроводить це свято?.. І хай! Хай на вулиці люті морози й по пояс снігу – у них Великдень! У них Поливаний понеділок, «водіння» гаївок та всі інші знущання зі Звичаю Предків! А як іще краще можна відігнати нащадків від світогляду славних Попередників?!.. 
Те ж саме з днями тижня, святкуваннями Нового літа, багатьох інших свят! Як ніби змовилися творити безглуздя! І немає дитини з казки про голого короля, яка би вигукнула їм, що король-то – голий!!!.. 
Усе необхідне для ВІДТВОРЕННЯ поглядів наших попередників звичайно, що є! Щоб узгодити поєднання дрібніших ознак свят - досить мати увагу до Матері-Природи та її волхва - Погоди. І, звичайно, здоровий глузд, щоб не влаштовувати (свідомо чи несвідомо) посміховиська...
Шануймо рідну Матір і пускаймо Її до нашого святкового столу!..
__________________
1* 13. Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: "За кого мають люди Сина Чоловічого?" 14. Ті відповіли: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків". 15. "На вашу ж думку", - до них каже, - "хто я?" 16. Озвався Симон Петро і заявляє: "Ти - Христос, Бога живого син". 17. У відповідь Ісус сказав до нього: "Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. 18. Тож і я тобі заявляю, що ти - Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. 19. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’жеш, те буде розв’язане й на небі". 20. Тоді він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що він — Христос. (католицький переклад "СВЯТЕ ПИСЬМО СТАРОГО ТА НОВОГО ЗАВІТУ, 1988 року видання, Мт, 16.13-20)

2* 22. Тоді Петро, взявши його набік, став йому докоряти: "Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!" 23. Він обернувся і сказав Петрові: "Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про люське". (Мт, 16.22-23)

Немає коментарів:

Дописати коментар