понеділок, 31 січня 2011 р.

Про Мандрівного Волхва або ...У КОЖНОМУ дрімає ВОЛХВ!

З розмови з дівчиною у скайпі:
- Доброго дня, Волхве! Я бачила ваш фільм і хотіла би зустрітися з людиною, яка творить такі речі. Де ви живете?
- Я мандрівний. Живу в Дорозі. У степу, лісі, горах...
- А де ваш будинок?
- Мій дім за моїми плечима. Ношу з собою. Простелю степ, кулак під голову, небом укрився - і що тої ночі? В негоду можна й у наметі. Щоб не відвикати! :)
- Я не про дім, а про будинок.
- Будинку в мене, як такого, немає.
- А чому?
- Щоб носити й передавати Вчення він не потрібен.
- А де ви творите?
- На ноутбуці.
- А чи можна з вами побачитися?
- Звичайно.
- То що, примандруєте до мене?
- Неодмінно.
- А коли? Зможете завтра?
- Завтра я буду на Хортиці. Потім зустрічі з побратимами.
- А хто вони?
- Та кожен, хто роду нашого... І хто страждає марно...
- А чим ви під час них займаєтеся?
- Волхвуванням. ...Бачте, справа така, що я лікар ...за світським фахом...
- То я з вами зустрінуся?
- Думаю, що так. Неодмінно! Хоч не гарантія, що ви мене впізнаєте. Я - як Волхв - не являю себе людям. Можливо ви вже помітили, що ніде немає жодної моєї світлини. Наші дороги вже безліч разів перетиналися. І перетинатимуться й далі. А чи хто зможе Мене розпізнати - залежить уже від тих, що мене оточують. Від чистоти їхніх душ... Я - не в конкретній людині. Я лише один з-поміж сотень інших, які несуть Прадавні Вчення Роду в майбутнє. Кожен з них - то Мандрівний Волхв. І не має значення, під яким сьогоднішнім іменем він виконує одвічний свій обов'язок...
Упізнати Волхва ви зможете й заглянувши до свого дзеркальця. Після того, як прочуєте в глибинах душі своєї Себе як онуку Дажбожу. І чим сильнішим буде цей зв'язок ваш - тим більшою Силою будуть наділені ваші слова й учинки...
Хай щастить!

Немає коментарів:

Дописати коментар