Можна! Й однозначно!
Ключі до відповіді:
1. У назві свята.2. У його святкуваннях.
1. Назва свята.
Великим день може бути як за тривалістю (1.1), так і за його значенням для наших предків (1.2).
1.1. За тривалістю:
1.1.1. Великим є день на Купала! Середнім (рівним ночі) - на весняне рівнодення. Малим – Коротун – на зимове сонцестояння.1.1.2. Якщо розглядати рік (за подібністю до доби) як прояв “Дня” і “Ночі”, то цей “Великий День” починається на весняне рівнодення і триває до осіннього, аж поки не настане “Велика Ніч”, яка триває геть аж до нового весняного рівнодення.1.1.3. День на повню. Коли, після заходу сонця з одного боку небокраю, на протилежному його боці сходить повня – і вся ніч, аж до сходу сонця наступного дня, залита місяним світлом. Так би мовити, “день” (як присутність круглого світила на небі) триває і вдень, і вночі.Правда, подібне явище спостерігається за будь-якої повні протягом усього року...Після весняного рівнодення, коли день став більшим, ніж ніч, таке сприйняття особливе, підбадьорливе, а, отже, значиме. На противагу подібному, під час літнього сонцестояння. Тоді може появлятися відтінок смутку, пов’язаного з подальшим піврічним щоденним “умиранням Дня”...
1.2. За значенням (коли день відмінний від інших, особливий):
Навесні такими особливими днями для предків могли бути:
1.2.1. Весняне рівнодення – День перемоги дня над ніччю!1.2.2. Зникнення снігового покриву.1.2.3. Скресання водойм.1.2.4. Приліт перших птахів з вирію.1.2.5. Воскресання рослинного світу:
1.2.5.1. Поява перших квітів: до чорно-білих відтінків довкілля додаються квітли (кольори) природи.1.2.5.2. Початок сокоруху дерев, що знаменує себе появою бруньок.1.2.5.3. Поява першої свіжої зеленої трави.1.2.5.4. Поява першого цвіту на деревах.1.2.5.5. Поява перших зелених листочків.
1.2.6. Воскресіння землі для оранки й сівби!1.2.7. Інше.
2. Звичаєве святкування Великодня:
Вказівкою на час може слугувати послідовність:
- Вербна неділя;
- сам Великдень:
- з топтанням квітів рясту старшими людьми;
- з водінням гаївок у гаях;
- Поливаний понеділок.
Чи можливо проходити через ці події у згаданій вище послідовності в який-небудь часовий проміжок щороку? Звичайно, що так! Досить зацікавленого спілкування з живою природою!
Тут стає видно, що будь-які спроби підв’язати Великдень виключно лише до руху Сонця й Місяця, зневаживши "слово" рідної землі, приречені на невдачу.
На весняне рівнодення, наприклад, у наших краях бувають глибокі сніги і морози за 20! Хто би в такий холод пішов топтати сніг (про ряст нема й мови!) босими ногами чи водити гаївки до гаю?!! Чи вели би хлопці своїх дівчат до ще не скреслої річки, щоб їх там обливати водою?!! Чи була би Вербна неділя? Дотримуючись таких поглядів ми або змушені викинути звичаєве зі святкувань Великодня, або стати посміховищем для світу!
Загляньмо у свою душу: “Яка сорочка ближча до тіла людини – “погодня” чи зорейменна (астрономічна)? Що має більше значення для землероба (чи навіть для сучасного подорожнього): сама лише тривалість дня чи вона ж у поєднанні з погодніми умовами й станом Землі-Матері?”
Великдень для нашого предка – це Свято воскреслої до “запліднення” Землі, це Свято його дому, яким для нього були гаї, ліси, поля. Це вістка про початок чи не найважливішого в його житті – того, що дає можливість йому жити і перезимовувати зиму – видимого оку воскресіння живої природи!
Я розумію, що сучасному “бізнесу” важливо зазделегідь вказати той один день святкування для всіх. Бо не чути вже голосу волхвів, які би постійно приятелювали з вітрами під відкритим небом!..
Багато чого, пов’язаного з весною, тут не згадано (наприклад, зміни руху живи в людині). Написане стосується лише звичаєвого, предківського.
Про силу й слабкість пов’язаних з цим розбіжностей у часі святкувань (десь навіть до двох тижнів) на великих українських землях у нас буде можливість поговорити окремо. Це вже питання не звичаю предків, а доцільностей дня сьогоднішнього.
Немає коментарів:
Дописати коментар