субота, 15 грудня 2012 р.

Вторення одному з учителів:


Я би виділив два види спільної роботи над собою в духовній царині. Перший - це читання Священних Писань, інший - у колі спільної німотної мовитви. Кількість учасників кола обмежена, не більше п'ятнадцяти, і в колі ми працюємо. Велике коло у Павутині призначене для іншої мети - щоб можна було дізнатися, чим ми там займаємося, але, незважаючи на це, я сподіваюся, що в ньому теж можна чогось навчитися. Проте заняття у Павутині - це не спільна німотність. Воно лише сіє насіння, а чи буде у кожного досвід пробудження від сну умовної дійсності чи, бодай, пробудження божественного у собі - це справа випадку.
Завжди трапляються люди, готові попрацювати зі мною, щоб показати, що таке волхвівство, і я хотів би прояснити свої погляди. Я відповідаю тільки за самого себе і ні за кого іншого. Я не відповідаю ні за кого з вас - ви самі відповідаєте за себе. На щастя чи на нещастя, у мене ще за часів навчання в медичному інституті з'явилося псевдо, якого я не можу підтримувати. Це псевдо - волхв. У Павутині люди теж стали до мене так письмово звертатися і я завжди сприймав це як один з найбільших жартів Бога. Це насправді не важливо. У світі сприйняття один одного як двох окремих сутностей ні ви, ні я - не Боги́; я тут лише прискорювач. Я досить добре розумію прищеплену меншевартість і всяке таке і розрізняю, яку роль мені доводиться відігравати у житті різних людей: я стаю для них сповідником, або татком, або негідником, або мудрецем. Моє завдання - допомогти вам усвідомити себе Самого і РОЗЧАРУВАТИ вас, коли ви намагаєтеся обіпертися на ме́не та мої́ погляди. Це моє “волхвівство”, моя “волхвівська” роль.
Так що коли ви хочете припинити існування у цьому тілі, збожеволіти, прокинутися від умовної дійсності, «увімкнутися» чи отримати переживання, яке змінить ваше життя, то це залежить тільки від вас. Я роблю свою справу, а ви робите свою справу. Якщо ви не хочете брати на се́бе відповідальність, будь ласка, ідіть до іншого "волхва", який за ваші гроші зробить з вами все, що ви хочете. Ви стали на Шлях Пробудження  добровільно. Я не знаю, наскільки ви дорослі, але доросла людина - це та, яка здатна відповідати за себе - за свої думки, свої почуття і таке інше.
Є заперечення?
...Гаразд.
Я би сказав, що, як правило, шукачі власного “Я” бувають двох видів: ті, які хочуть співпрацювати і розумники. Розумників легко впізнати за особливою посмішкою, насмішкою, в якій читається: «О, ти - ідіот! Я краще знаю. Я зможу перехитрувати і керувати тобою». І що би ви не намагалися зробити, з нього все стікає, як з гуски вода, і нічого не доходить до мети. З такими людьми доведеться попрацювати. Багато хто не хоче працювати. Кожен, хто йде до кола, тримає щось за пазухою. Я би сказав, що приблизно 90% йде до "волхва" не для того, щоб пізнати Себе, а для того, щоб посилити свою меншевартість. Якщо головне для них - влада, вони прагнуть отримати побільше влади. Якщо вони розумують, вони шукають кожен раз нового Учителя, щоб похвалитися своїм розумуванням. Якщо вони з дивацтвами, вони хочуть відточити свої дивацтва і так далі. У кожному колі є такі люди, і, як тільки вони починають говорити, я повертаю їм назад (у їхні вуха) їхню ж мову. Але якщо хтось дійсно страждає і втомився від марного існування, то за його допомогою робота може піти порівняно швидко.
Якось у мене був чудовий досвід - це було не пробудження, але, принаймні, це було розкріпачення. У коло прийшов заїка і я попросив його ...заїкатися ще більше. Коли він заїкався, я запитав його, що він відчуває в горлі, і він сказав: «Я наче би дддушу сссебе». Тоді я дав йому свою руку і сказав: «Тепер подуши мене». «Хай йому чорт, та я би тебе вбив!» - сказав він. Він дійсно зіткнувся зі своїм гнівом і говорив голосно, без затруднень. Отже, він доказав собі, що у нього є буттєвий вибір, - злитися або заїкатися. І ви знаєте, як заїка може мучити людей, постійно тримаючи їх у напрузі. Гнів, який не вийшов назовні, не вилився вільно, перетворюється у знущання, у поривання до влади, в поливання брудом та в інші види катувань. Таких "заїк" є доста в Павутині, які "душать" інших своїми поглядами...
Нам більше не потрібен Шлях, який петляє роками. З іншого боку, те, що я роблю, дехто переоцінює. Я недосконалий, я бісова личина, іноді я дуже милий, але я не всемогутній, я не володію "чарами", так що у мене безліч обмежень і дуже часто я стикаюся з людьми, які приходять у коло лише для того, щоб показати мені, який же я задериносик. Я і так це знаю, у певних ситуаціях я безсилий, я безпорадний і мені не потрібно перемагати.
Отже, я залишаю за собою право іноді "виганяти" людей з кола, проте у решті я у вашому розпорядженні, але, будь ласка, тільки протягом домовленого часу. В неробочі години, я хочу бути вільним. Я знаю, що деякі люди прагнуть втручатися в чуже життя, щоб відіграти свою найцікавішу роль, пові́дати про свої розуміння Бога, володіння силами, чарами і таке інше. Для цієї мети їм краще вибрати іншу жертву.
Поза цим усім я відкритий для роботи... Роботи з розхитування вас, вибивання вашої опори на які б то не було вчення, у тому числі й на мої погляди, щоб, відтак, зненавидівши мене (і хитросплетіння різних бачень), ви знайшли правдиву Опору - ваше глибинне, справжнє “Я”!..

Немає коментарів:

Дописати коментар