пʼятниця, 18 березня 2011 р.

Про Бога як Час

Чи існував Світ ще до початків моєї пам’яті про рід? :)
Думаю, що існував :))) І існував Час.
Час – це Бог, Вічний і незмінний від нашої уяви про Себе, який бере нас у свої обійми. І люди не могли обійти увагою цього Бога! Завжди тримали з Ним зв’язок. А Час, знай, обертається у своєму вирі, і немає Йому ні початку, ні кінця. Поняття початку й кінця властиві лише людині. І коли хтось говорить про свою систему координат, він, радше, говорить про себе, про системи своїх цінностей, свого розуміння Початку й Кінця – теж Богів за своєю суттю.
Я хочу навести діалог щодо Кола цього Дару двох шанованих мною людей. Шановані тому, що мають стрижень! Бо саме стрижень може давати доступ до опори, якою є Боги Початку і Кінця. І, нввпаки, саме Бог є найнадійнішим Стрижнем у всьому! Пізнаймо Його в собі, а Себе в Ньому, внуки Дажбожі! І будьмо вільними й дужими!

 ВИТЯГ З ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПОДІЮ В ІНТЕРНЕТІ:

четвер, 3 березня 2011 р.

Бавлянки у святкування Новоліття! ;)




Привіт, волхви! ;)
Верховні й не дуже, чарівники, знавці обрядів і літочислення тощо!
В’їдливий я і вредний! Коли йдеться про питання наших прадавніх Віри і традицій.
Сьогодні хоч і не День жартів, але таки вмієте Ви веселити! :)

середа, 2 березня 2011 р.

Руські сайти християно-слов’янською (московитською) мовою

Згадані нижче сайти робили, скоріше за все, чудові люди, які щиро прагнуть відродити прадавні наші святині.
Але мовою вони послуговуються не нашого роду :( Тією, яка була штучно створена і нав’язана нашим пращурам. Мовою, якою саме і винищувалося все святе на наших землях і в наших душах... :( Тому й тягнуть вони вбік, - частіше несвідомо, - до того, що свого часу відібрало пам’ять і спустошило душі цілих гілок нашого роду...

пʼятниця, 18 лютого 2011 р.

Погляд з лісу

Коли мета - бізнес, тоді чекай ліктя під бік. Передусім - від своїх.
Здогадуєтеся чому?
Коли мета - просвіта, звільнення, чекай підтримки. Від своїх, від однодумців.
Нема що ділити...

понеділок, 14 лютого 2011 р.

Убий у собі раба! Чи жебрака! (Наші Славлення)


Від того, що відпустиш бороду чи вдягнеш вишите вбрання волхвом не станеш. Враховуючи навіть те, що кожен з нас — потенційний волхв. Бо не лише нащадками Богів ми є, а й маємо про це пам’ять! Тим то й відрізняємося від інших, "безбатьченків".

пʼятниця, 4 лютого 2011 р.

Листування зі мною

Цей варіант для мене найприйнятніший.
Дописи в коментарях до цієї сторінки можна залишати й анонімно.
Але бажано залишати свої координати! ;)

понеділок, 31 січня 2011 р.

Про Мандрівного Волхва або ...У КОЖНОМУ дрімає ВОЛХВ!

З розмови з дівчиною у скайпі:
- Доброго дня, Волхве! Я бачила ваш фільм і хотіла би зустрітися з людиною, яка творить такі речі. Де ви живете?
- Я мандрівний. Живу в Дорозі. У степу, лісі, горах...
- А де ваш будинок?
- Мій дім за моїми плечима. Ношу з собою. Простелю степ, кулак під голову, небом укрився - і що тої ночі? В негоду можна й у наметі. Щоб не відвикати! :)
- Я не про дім, а про будинок.
- Будинку в мене, як такого, немає.
- А чому?
- Щоб носити й передавати Вчення він не потрібен.
- А де ви творите?
- На ноутбуці.
- А чи можна з вами побачитися?
- Звичайно.
- То що, примандруєте до мене?