Листування із Зірвибурею. Про ставлення до ворожого

Зірвибуря:

Я думаю, що тобі має бути неприємна правда, про яку я пишу, і ти образився? Волхви не повинні ображатися... волхви не повинні кудись поспішати. А те, що я тобі написав - чиста правда, яку познав я в спілкуванні з тисячами людей на агітточці за чотири останніх роки... в реальних сварках очі в очі та дружніх розмовах з шукачами істини, у справжньому житті.

Чи доводилося тобі розмовляти в реалі про ВІРУ з людьми, в яких мізки загаджені чи христосівцями, чи сатаністами, чи крішнаїтами, чи ще якимись покидьками? 

Чи зміг би лякати п'яних вуличних гопників одним поглядом?

І чи знайшовся би на тебе реальний піп, який би лякав тобою своїх прихожан та об'являв тебе чаклуном?

На мене знайшовся ще два роки тому, а потім ще один... То є мені про що згадати - і про добре, і про зле...

Та чи почую я колись про справжні справи "Мандрівного Волхва"?

Мандрівний Волхв:

Про Духовність

Часто чую напади на християн, звинувачення їх в усіх бідах роду нашого...
А ти, брате рідновіре, чи можеш щиро назвати себе найвищим проявом духовності свого роду, ствердити, що ти - вершина, світоч з-поміж усіх предків твоїх, які жили протягом цієї півтисячі-тисячі років і були християнами?.. Ні мати твоя, ні батько, ані діди-прадіди - ніхто-ніхто не був таким високодуховним, як ти?!..
Потрібно розрізняти ці речі: віра, світогляд і духовність... А також християнство як бізнес і Християнство як пошук Себе... Останній наверне до Єдиного у множині власних проявів.
Битва за Честь це змагання лише з самим Собою!..

Щастя!!!

Ніколи не міг би подумати, що зустріч із Книгою, до якої йшов усе життя, станеться так дивно й несподівано... Позавчора розбирав Священні санскритські Писання. Ні з того ні з сього набрав у Ґуґлі пару слів деванаґарі - і вийшов на трьох індуських пандитів. Написав їм листа англійською. Відповіді - ніякої. Тоді написав ще раз, уже санскритом. І сталося!!! Вони відкрили доступ до тої Книги із зібраними докупи її тлумаченнями найшанованішими 10-ма мудрецями Бгарати всіх її часів!!!!!!!!! :)))))

А сьогодні, 10.11.12 за державним відліком часу, останні речення з Книги лягли на мій сайт...

90%(!!!) тлумачень мудреців (десь близько 5 000 сторінок) офіційно ніким не перекладалися на будь-яку з інших мов світу!!! Збірник, заради якого варто мільйони разів перевтілюватися! ;))))))

Я знав, що Боги люблять своїх дітей і дбають про них... Але щоб настільки?!!!!!!.. ;))))))))

Можна припустити, що на тривалий час увесь мій світ буде зведений лише до тієї Книги... Я нею снив від народження... збирав осколки... Тепер уся! У Першоджерелах!

Не прощаюся, але, скоріше за все, зустрінемося не скоро! :)

Ще трохи про Волхва...

Якось запитав мене один Зірвибуря чи я Волхв. І з яких справ? Хто освятив? Хто вибрав?
...Запитання, насправді, не до мене. Запитання до кожного в роді нашому...

• З яких справ?

Зі зроблених безкорисливо на благо роду, БЕЗІМЕННО...

Останнє випливає з глибокого розуміння Бога, світу, себе...  У давнину саме такими були правдиві Вчителі... Вони виходили з досвіду, що Найвища Жертва - це Сварог у цьому тілі! Як Він може комусь іншому що-небудь робити чи не робити, коли "цей інший" - це теж Він?!!.. Зроблене комусь - зроблене собі! Чи є потреба Собі Самому про це трубити?..
Коли творення добра стає природою людини, то, як і в диханні, зайве озвучувати: "Вдих. Видих. Вдих. Видих..."

• Хто освятив?

Не хто, а що... Освячує робота!..

• Хто вибрав?

Ніхто! Коли живеш серед людей - гомонять у громаді!

Коли серед дикої природи - обирають Люті Морози, Палюча Спека, Дикі Звірі, Птахи, Трави, Духи гір, рік, степу, Доро́га... Обирає Бог у безлічі своїх проявів!.. І в очах людей... теж обирає Він...

Але друзі, не цікавтеся марним!.. Навіть якби й хто вам казав, що хтось Волхв - то не запитуйте про Волхва... Дивіться на людей за їхніми вчинками, а не за званням. І не перетворюйте життя у погоню за здобуттям останнього...

Волхвів не висвячують! Ними народжується кожен, а потім декотрі ще раз стають ними! Перед Богами і перед Собою! І ні перед ким іншим!.. Двічінароджені... Пам’ятаймо, що КОЖЕН з роду нашого, десь там глибоко в душі вже́ є саме тим, ПРАВДИВИМ, Волхвом...

Чи ЗАВЖДИ є потреба бігти поперед воза?

 सवकर्मसंन्यासपुर्वकादात्मज्ञानात्

Знання власної Душі розчищає шлях 

відмові від обов’язкових зовнішніх обрядів.

(Святі Писання)

Дивлюся на світлини понівечених кумирів Богів. Кожен рік приносить усе нові й нові жертви... Хортиця - 5111-ий, Маліївці - 5112-ий, Старокиївська Гора - цей, 5113-ий, рік Доби Лихоліття... Лише наївний міг не чекати подібного... Справа була за часом...

Маю тепер два запитання:

1. Що доброго чи поганого у скоєному?

Як на мене, добро проглядає з того, що:

• недалекоглядні-від-чужого таки піймалися, щоб ще раз показати свою "любов" і своє обличчя всьому світові;
• вчинене ще більше згуртує наполегливих та переконаних (а ці риси мають привабливий вплив) - і на місці спиляного постануть сотні нових; до громад приєднаються нові люди - противники глуму над людськими цінностями!
• новопосталі кумири ще більше розлютять і без того нестійкий "розум" слуг чужого і ті ще більше покажуть і без того відоме своє обличчя, заохочуючи гуртуватися та проявляти наполегливість і без того затятих своїх супротивників...
• волхви перестануть займатися справами дужів і у доступний лише їм спосіб "прочистять" душі "кривдників" звичаю роду...

Погане ж - у святотатстві, нетерпимості, запроданстві...

З огляду на це - запитання друге:

Свастика

Зустрівся на фейсбуці з суперечкою щодо доцільності чи недоцільності послуговуватися зараз (а то й узагалі) цим знаком.
Згідний з усіма, хто вважає, що ПОТРІБНО РАХУВАТИСЯ ЗІ СПРИЙНЯТТЯМИ людей. Бо знак - це не стільки те, що є в наших намірах, а більше те, що у сприйнятті співбесідника (у даному випадку - більшості). І має значення не наш намір, а породжений наслідок.
Згідний з тими, ХТО НЕ ЗРІКАЄТЬСЯ СВАСТИКИ ЯК ПРАДАВНЬОГО СВІТЛОГО ЗНАКА! Не зречетеся ж ви чогось святого для тисяч поколінь попередників ваших (для християн - імені Ісуса Христа, для українців - тризуба), якщо якийсь недоумок-чужинець очорнить його своїми діями та породить таким чином неприємні зв’язки (асоціації) у його сприйнятті? Наприклад, придумає хто сльозогінний газ "Ісус Христос" чи наркотик "Тризуб"...
Потрібно спершу РОЗУМНО РУЙНУВАТИ ЗБОЧЕНІ ЗВ’ЯЗКИ (асоціації). А - відтак - і ВИКОРИСТОВУВАТИ у правдивому їх значенні! Правдивому не для одиниць (які не ввібрали у своє сприйняття безглуздя), а (після проведеної роботи) всього народу!

Зустріч зі Щастям (з листування)

доросла жінка з душею маленької дівчинки 

щиро вірить в порожні слова

...наука життя не вдалась...

(хокку від Зоряниці В.)

Мандрівний Волхв:

доросла жінка з душею маленької дівчинки
щиро вірить в порожні слова
...наука життя ВДАЛАСЯ!..
(від Зоряниці В. та Мандрівного Волхва)

Пісня "Палають Гори, Палають Ліси..."

Це пісня на слова Януша Кондратовіча та музику Северина Краєвського у виконанні "Червоних гітар" з Польщі. Її можна сприймати не лише як звертання до коханої, але і як розмову з Богом. Що, зрештою, майже одне й те ж саме... :)

Палають Гори, палають Ліси у Передвечірньому Тумані...
Крутим схилом дня Сонце заходить...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Не стає мені Листів (Вісток) Твоїх, Тепла Твоїх Слів.

Кинь поміж нас найширшу з Рік,
Найглибшу Течію, найдальший Берег,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!

Палають Гори, палають Ліси, доки їх не загасять Сутінки...
Знову мине Ніч, знову мине День...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Бракує мені Зізнань Твоїх, тиші Твого Сну.

Кинь поміж нас найдовший Рік,
Найпотаємніше Горе, найбезглуздішу Помилку,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!