Ще трохи про Волхва...

Якось запитав мене один Зірвибуря чи я Волхв. І з яких справ? Хто освятив? Хто вибрав?
...Запитання, насправді, не до мене. Запитання до кожного в роді нашому...

• З яких справ?

Зі зроблених безкорисливо на благо роду, БЕЗІМЕННО...

Останнє випливає з глибокого розуміння Бога, світу, себе...  У давнину саме такими були правдиві Вчителі... Вони виходили з досвіду, що Найвища Жертва - це Сварог у цьому тілі! Як Він може комусь іншому що-небудь робити чи не робити, коли "цей інший" - це теж Він?!!.. Зроблене комусь - зроблене собі! Чи є потреба Собі Самому про це трубити?..
Коли творення добра стає природою людини, то, як і в диханні, зайве озвучувати: "Вдих. Видих. Вдих. Видих..."

• Хто освятив?

Не хто, а що... Освячує робота!..

• Хто вибрав?

Ніхто! Коли живеш серед людей - гомонять у громаді!

Коли серед дикої природи - обирають Люті Морози, Палюча Спека, Дикі Звірі, Птахи, Трави, Духи гір, рік, степу, Доро́га... Обирає Бог у безлічі своїх проявів!.. І в очах людей... теж обирає Він...

Але друзі, не цікавтеся марним!.. Навіть якби й хто вам казав, що хтось Волхв - то не запитуйте про Волхва... Дивіться на людей за їхніми вчинками, а не за званням. І не перетворюйте життя у погоню за здобуттям останнього...

Волхвів не висвячують! Ними народжується кожен, а потім декотрі ще раз стають ними! Перед Богами і перед Собою! І ні перед ким іншим!.. Двічінароджені... Пам’ятаймо, що КОЖЕН з роду нашого, десь там глибоко в душі вже́ є саме тим, ПРАВДИВИМ, Волхвом...