Пісня "Палають Гори, Палають Ліси..."

Це пісня на слова Януша Кондратовіча та музику Северина Краєвського у виконанні "Червоних гітар" з Польщі. Її можна сприймати не лише як звертання до коханої, але і як розмову з Богом. Що, зрештою, майже одне й те ж саме... :)

Палають Гори, палають Ліси у Передвечірньому Тумані...
Крутим схилом дня Сонце заходить...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Не стає мені Листів (Вісток) Твоїх, Тепла Твоїх Слів.

Кинь поміж нас найширшу з Рік,
Найглибшу Течію, найдальший Берег,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!

Палають Гори, палають Ліси, доки їх не загасять Сутінки...
Знову мине Ніч, знову мине День...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Бракує мені Зізнань Твоїх, тиші Твого Сну.

Кинь поміж нас найдовший Рік,
Найпотаємніше Горе, найбезглуздішу Помилку,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!

Переклад зроблено з цього:

Płoną góry, płoną lasy w przedwieczornej mgle
Stromym zboczem dnia słońce toczy się
Płoną góry, płoną lasy, lecz nie dla mnie już
Brak mi listów Twych, ciepła Twoich słów

Rzuć między nas najszerszą z rzek
Najgłębszy nurt, najdalszy brzeg
Rzuć między nas to, co w nas złe
A ja i tak odnajdę Cię!

Płoną góry, płoną lasy, nim je zgasi zmierzch
Znowu minie noc, znowu minie dzień
Płoną góry, płoną lasy, lecz nie dla mnie już
Brak mi zwierzeń Twych, ciszy Twego snu

Rzuć między nas najdłuższy rok
Najskrytszy żal, najgłupszy błąd
Rzuć między nas, to co w nas złe
A ja i tak odnajdę Cię!