Братові орію

Мені все одно як! Мені потрібно тебе пробудити!

1. Викликом:		2. Милосердям:
Я зайшов сюди, щоб кинути тобі виклик. Якщо ти москвин, жид, поляк чи якого іншого роду – то у тебе все добре і на цьому реченні ми можемо з тобою розкланятися. Якщо ж ти русин, то саме до тебе я і звертаюся. Я хочу зробити тобі виклик. Змішати з землею, принизити… але збаламутити, змусити тебе прокинутися і повстати. …Якщо зможеш. Тож…		Це теж для тебе, але вже після прийнятого Виклику! …Звичайно, якщо ти роду нашого і гордий тим, якщо шануєш його звичаї, своїх батьків (далеких і близьких), любиш рідний край і хочеш передати від своїх попередників своїм нащадкам усе найкраще, що тобі вдалося зібрати… Тож…
Якщо ти начитався всіляких книг про духовне, змінив не одного духівника чи гуру (і це стало твоїм способом життя), але, при цьому всьому, не ворухнув і пальцем, щоб бодай на крок у тому просунутися, то нам з тобою не зустрітися! Неволя не братається з волею і робить усе, щоб сама себе продовжувати навіть через замилювання власних очей!.. Не побачимося!		Якщо ти начитався всіляких книг про духовне, змінив не одного духівника чи гуру (і це вже навіть стало твоїм способом життя), якщо намагався себе змінити, але у тебе нічого не виходило і не виходить, якщо ти вже не раз падав і немає більше сил підвестися, то я буду долати цей наш спільний Шлях разом!
Якщо ти займаєшся самообманом – вдаєш, що ніби щось і хочеш, але вперто не дивишся далі власного носа (при збереженій можливості таки дивитися далі) – то я не заважатиму такому твоєму довічному вправлянню!		Якщо ти навіть займаєшся самообманом, занепадаєш духом, але не полишаєш надії піднятися, шукаєш хай соломинку, щоб за неї вхопитися – ти мій побратим у біді і я буду бороти її разом з тобою!
…Якщо ти віриш, що світом заправляє лише декілька заможніх родин, то ця казка саме для тебе. Можеш нічого не думати, розслабитися і не вживати ніяких заходів, щоб змінити життя власне і свого роду. У тебе точно немає ніяких можливостей! І не пробуй! Нічого у тебе не вийде! Не гай свого часу і вдячно, як собака своєму господареві, дякуй тим кільком твоїм самоствореним «божкам» за миску помий біля твоєї собачої буди! Тобі ніколи не знайти дарованої Дідами й Богами Шаблі для виборення й відстоювання Волі своїх онуків!		…Якщо ти - знесилений боротьбою - починаєш вірити, що світом заправляє лише декілька заможніх родин, що ти лише гвинтик у їхній машині і що цього вже ніщо не зможе змінити; коли ти – знесилений боротьбою – починаєш теж вірити у цю створену ними для тебе казку, коли ти – знесилений боротьбою – готовий впасти, розслабитися і не задіювати нічого, щоб змінити життя власне і свого роду на краще і вдячно, як собака своєму господареві, вже майже готовий дякувати тим кільком самоствореним «божкам» за миску налитих тобі помий, то я допоможу тобі перебороти ті твої знемогу і зневіру, виблювати та знайти приховану Дідами й Богами Шаблю для їхніх правнуків!
…Якщо ти сидиш на гачку жменьки "вельмож" і справно віддаєш зароблені грошенята за викурений дурман, випиту отруту (алкоголь), від якої тобі нема сили відкараскатися, то навіть і не сіпайся щось змінювати: гачок надійний, перевірений століттями – не вирватися! Можеш теж спокійно допивати доживати своє життя із собі подібними. Ти маєш досвід тих невдах, які потратили роки на марні спроби звільнитися. Нічого й у тебе не вийде! Не гай часу даремно – насолоджуйся отриманим!		…Якщо ти сидиш на гачку жменьки "вельмож" і справно віддаєш зароблені грошенята за викурений дурман, випиту отруту (алкоголь), від якої тобі нема сили відкараскатися, – ти не поповниш ряди тих невдах, які падають один за одним у чужинців. Ти – нащадок Богів, у тебе задрімала приспана ворогами сила Лева, який виховувався у стаді свиней! Настав час прокинутися і я буду одним з перших, хто вітатиме тебе з Новим Твоїм Днем і сходом Твого Сонця!
Сьогодні мене менше цікавить – безбожником, сповідником рідного чи чужого світогляду ти є. Мені важливо, щоб ти був роду нашого. І якщо тобі потрібно, щоб хтось тебе вів, «відспівував» літургію, збирав на славлення чи зібрання для пошановування Всюдисущого – то туди тобі й дорога! Той же самий, попередній гачок, тільки інша наживка! Тобі не потрібно змінювати себе, зміцнювати силу волі, ставати дужчим, розумнішим, витривалішим – тебе присплять і заспокоять лукаві такими ж своїми проповідями!..		Сьогодні мене справді цікавить – безбожником, сповідником рідного чи чужого світогляду ти є. І мені важливо, щоб ти був роду нашого. Бо якщо тобі потрібно, щоб хтось тебе вів, «відспівував» літургію, збирав на славлення чи зібрання для пошановування Всюдисущого – то це насадить тебе ще на один гак поневолення. Поневолення душі твоєї! Тобі потрібно наполегливо змінювати себе, зміцнювати силу волі, ставати дужчим, розумнішим, витривалішим. І це дається не кимось збоку, а тим твоїм Внутрішнім Борцем, побратимом якого я намагатимуся стати!
Якщо… Якщо… Якщо…		Якщо… Якщо… Якщо…
Якщо ж ніщо зі згаданого тебе не стосується і ти твердо й послідовно рухаєшся до чітко бачених тобою цілей (хай навіть не завжди у тебе виходить належним чином, хай падаєш, але піднімаєшся, скільки можеш), то ми з тобою на одній Дорозі! Я прошу тебе трохи почекати, щоб я міг наздогнати і далі щоб ми долали наш спільний Шлях разом! Я хочу тебе обійняти і побрататися з тобою! Якщо ти втомився від марного життя і хочеш змінити себе і світ довкола себе, то я протягаю тобі руку своєї дружби! Ти мені надзвичайно дорогий!		Якщо ти замучений хворобами, втомився чи втрачаєш останні сили у боротьбі з цим жорстоким світом, який тебе оточує, то я підставляю тобі своє плече. Якщо тебе покинули найближчі, ніхто не розуміє і не хоче розуміти – то є, принаймні, один, кому ти можеш вільно відкрити своє серце… Якщо ти збився зі шляху, не бачиш жодної стежки для руху далі, то я поділюся з тобою своєю картою… Ми з тобою одного роду, два сусідні листочки на одній і тій же самій Гілці Його Дерева. Нас живлять одні й ті ж самі Корені, над нами одне й те ж саме Небо й одне і те ж саме Сонце!

І не має значення хто ти, спиш чи ні, – з глибин віків Голос Предків наших іде будити як мою, так і твою Душу, брате!