Мені все одно
як, мені потрібно тебе пробудити!
1. Виклик |
2. Милосердя |
|
1.1 Я зайшов на цей листок, щоб кинути тобі виклик. Якщо ти поляк, москвин, жид чи якого іншого роду – то у тебе все добре і на цьому слові ми можемо з тобою розкланятися. Якщо ж ти орій, то саме до тебе я і звертаюся. Я хочу зробити тобі виклик. Змішати з землею, принизити… але збаламутити, змусити тебе прокинутися і повстати. …Якщо зможеш. Тож… |
2.1 Це теж для тебе, але вже після прийнятого Виклику! …Звичайно, за умови, якщо ти роду нашого і гордий тим, якщо шануєш його звичаї, своїх батьків далеких і близьких, любиш рідний край і хочеш передати від своїх попередників своїм нащадкам усе найкраще, що тобі перейшло чи вдалося зібрати… Тож… |
|
1.2 Якщо ти начитався всіляких книг про духовне, змінив не одного духівника чи Вчителя (і це стало твоїм способом життя), але, при цьому всьому, не ворухнув і пальцем, щоб бодай на крок у тому просунутися, то нам з тобою не зустрітися! Неволя не братається з волею і робить усе, щоб сама себе продовжувати навіть через замилювання власних очей!.. Не побачимося! |
2.2 Якщо ти начитався всіляких книг про духовне, змінив не одного духівника чи Вчителя (і це вже навіть стало твоїм способом життя), якщо намагався себе змінити, але у тебе нічого не виходило і не виходить, якщо ти вже не раз падав і немає більше сил підвестися, то я прошу твого дозволу дати мені можливість долати цей наш спільний Шлях разом! |
|
1.3 Якщо ти займаєшся самообманом – вдаєш, що щось ніби й хочеш, але вперто не дивишся далі власного носа (при збереженій можливості таки дивитися далі) – то я не заважатиму такому твоєму довічному вправлянню! |
2.3 Якщо ти навіть займаєшся самообманом, занепадаєш духом, але не полишаєш надії піднятися, шукаєш хай соломинку, щоб за неї вхопитися – ти мій побратим у біді і я буду бороти її разом з тобою! |
|
1.4 …Якщо ти віриш, що світом заправляє лише декілька заможних родин, то ця казка саме для тебе. Можеш нічого не думати, розслабитися і не вживати ніяких заходів, щоб змінити життя власне і свого роду. У тебе точно немає ніяких можливостей! І не пробуй! Нічого у тебе не вийде! Не гай свого часу і вдячно, як собака своєму господареві, дякуй тим кільком твоїм самоствореним «божкам» за миску помий біля твоєї собачої буди! |
2.4 …Якщо ти віриш, що світом заправляє лише декілька заможних родин, що ти лише гвинтик у їхній машині і ніщо цього вже не може змінити; коли ти – знесилений боротьбою – починаєш теж вірити у цю, створену ними для тебе казку, коли ти – знесилений боротьбою – готовий впасти, розслабитися і не вживати ніяких заходів, щоб змінити життя власне і свого роду на краще і вдячно, як собака своєму господареві, готовий дякувати тим кільком самоствореним «божкам» за миску налитих тобі помий, то знай, що (коли захочеш, то) знайдеться ще поміж нас кому допомогти тобі те виблювати і знайти приховану Дідами й Богами Шаблю! |
|
1.5 …Якщо ти сидиш на ворожому гачку і справно віддаєш зароблені грошенята за викурений дурман, випиту отруту (алкоголь), від якої тобі нема сили відкараскатися, то навіть і не сіпайся щось змінювати: гачок надійний, перевірений століттями – не вирватися! Можеш теж спокійно |
2.5 …Якщо ти сидиш на ворожому гачку і справно віддаєш зароблені грошенята за викурений дурман, випиту отруту (алкоголь), від якої тобі нема сили відкараскатися, – ти (коли сильно захочеш) все одно не поповниш ряди тих невдах, які падають один за одним у чужинців. Бо Ти – нащадок Богів, у тебе задрімала приспана ворогами сила Лева, який виховувався у стаді свиней! Настав час прокинутися і я буду одним з перших, хто вітатиме тебе з Новим Твоїм Днем і сходом Твого Сонця! |
|
1.6 Сьогодні мене менше цікавить – безбожником, сповідником рідного чи чужого світогляду ти є. Мені важливо, щоб ти був роду нашого. І якщо тобі потрібно, щоб хтось тебе вів, «відспівував» літургію, збирав на славлення чи зібрання для пошановування Всюдисущого – то туди тобі й дорога! Той же самий, попередній гачок, тільки інша наживка! Тобі не потрібно змінювати себе, зміцнювати силу волі, ставати дужчим, розумнішим, витривалішим – тебе присплять і заспокоять лукаві такими ж своїми проповідями!.. |
2.6 Сьогодні мене справді цікавить – безбожником, сповідником рідного чи чужого світогляду ти є. І мені важливо, щоб ти був роду нашого. Бо якщо тобі потрібно, щоб хтось тебе постійно вів, «відспівував» літургію, збирав на славлення чи зібрання для пошановування Всюдисущого – то це насадить тебе ще на один гачок поневолення. Поневолення душі твоєї! Тобі потрібно наполегливо змінювати себе, зміцнювати силу волі, ставати дужчим, розумнішим, витривалішим. І це дається не кимось збоку, а тим твоїм Внутрішнім Борцем, якого живить сила наших Предків, що передається через пошановування рідних Звичаїв. Побратимом саме такого я і намагатимуся стати! |
|
1.7 Якщо… 1.8 Якщо… 1.9 Якщо… |
2.7 Якщо… 2.8 Якщо… 2.9 Якщо… |
|
1.108 Якщо ж ніщо зі згаданого тебе не стосується і ти твердо й послідовно рухаєшся до чітко бачених тобою цілей (хай навіть не завжди у тебе виходить належним чином, хай падаєш, але піднімаєшся, скільки можеш), то ми з тобою на одній Дорозі! Я прошу тебе трохи почекати, щоб я міг наздогнати і щоб далі ми долали наш Шлях разом! Я хочу тебе обняти і побрататися з тобою! Якщо ти втомився від марного життя і хочеш змінити себе та світ довкола себе, то я протягаю тобі руку своєї дружби! Ти мені надзвичайно дорогий! |
2.108 Якщо ти замучений хворобами, втомився чи не маєш сил боротися з цим жорстоким світом, який тебе оточує, то я підставляю тобі своє плече. Якщо тебе покинули найближчі, ніхто не розуміє і не хоче розуміти – то є, принаймні, один, кому ти можеш відкрити своє серце… Якщо ти збився зі шляху, не бачиш жодної стежки для руху далі, то я поділюся з тобою своєю картою… Бо ми з тобою одного роду, два сусідні листочки на одній і тій же самій Гілці його Дерева. Нас живлять одні й ті ж самі Корені, над нами одне й те ж саме Небо та одне й те ж саме Сонце! |
І не має значення хто ти, спиш чи ні, – з глибин віків Голос Предків наших іде будити як мою, так і твою Душу, брате!
Немає коментарів:
Дописати коментар