середа, 31 жовтня 2012 р.

Свастика

Зустрівся на фейсбуці з суперечкою щодо доцільності чи недоцільності послуговуватися зараз (а то й узагалі) цим знаком.
Згідний з усіма, хто вважає, що ПОТРІБНО РАХУВАТИСЯ ЗІ СПРИЙНЯТТЯМИ людей. Бо знак - це не стільки те, що є в наших намірах, а більше те, що у сприйнятті співбесідника (у даному випадку - більшості). І має значення не наш намір, а породжений наслідок.
Згідний з тими, ХТО НЕ ЗРІКАЄТЬСЯ СВАСТИКИ ЯК ПРАДАВНЬОГО СВІТЛОГО ЗНАКА! Не зречетеся ж ви чогось святого для тисяч поколінь попередників ваших (для християн - імені Ісуса Христа, для українців - тризуба), якщо якийсь недоумок-чужинець очорнить його своїми діями та породить таким чином неприємні зв’язки (асоціації) у його сприйнятті? Наприклад, придумає хто сльозогінний газ "Ісус Христос" чи наркотик "Тризуб"...
Потрібно спершу РОЗУМНО РУЙНУВАТИ ЗБОЧЕНІ ЗВ’ЯЗКИ (асоціації). А - відтак - і ВИКОРИСТОВУВАТИ у правдивому їх значенні! Правдивому не для одиниць (які не ввібрали у своє сприйняття безглуздя), а (після проведеної роботи) всього народу!

понеділок, 22 жовтня 2012 р.

Зустріч зі Щастям (з листування)

доросла жінка з душею маленької дівчинки 
щиро вірить в порожні слова
...наука життя не вдалась...
(хокку від Зоряниці В.)


Мандрівний Волхв:
доросла жінка з душею маленької дівчинки
щиро вірить в порожні слова
...наука життя ВДАЛАСЯ!..
(від Зоряниці В. та Мандрівного Волхва)

Пісня "Палають Гори, Палають Ліси..."

Це пісня на слова Януша Кондратовіча та музику Северина Краєвського у виконанні "Червоних гітар" з Польщі. Її можна сприймати не лише як звертання до коханої, але і як розмову з Богом. Що, зрештою, майже одне й те ж саме... :)

Палають Гори, палають Ліси у Передвечірньому Тумані...
Крутим схилом дня Сонце заходить...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Не стає мені Листів (Вісток) Твоїх, Тепла Твоїх Слів.

Кинь поміж нас найширшу з Рік,
Найглибшу Течію, найдальший Берег,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!

Палають Гори, палають Ліси, доки їх не загасять Сутінки...
Знову мине Ніч, знову мине День...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Бракує мені Зізнань Твоїх, тиші Твого Сну.

Кинь поміж нас найдовший Рік,
Найпотаємніше Горе, найбезглуздішу Помилку,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!


понеділок, 24 вересня 2012 р.

До слова...


Я би ще сказав: "...у доблесній меншості!"
Українська - для вибраних! Часом здається - життя би не пошкодував, аби дехто перестав говорити Святою Українською!..

Земля Предків (видиво)



Це видиво носив з собою ще з початку серпня минулого року. У серці... (Викладене письмово, під світлинами, - воно ось тут).
І оце недавно Велес дав доступитися до своєї Криниці та виплюснув саме ту пригорщу, до якої я так і не міг дотягнутися без Нього: можна сказати, Родова ватага волхвів Русі імені Орія Майбороди (що сучасною мовою звучить як: "Національна капела бандуристів України імені Георгія Майбороди," - Боже, як до невпізнання сильно нас уже відігнали від рідного слова!) своїми бандурами та басами перевертає душу... Жодного жіночого голосу!.. При всій любові до жіночого співу це - сила! ...Дух Січі, козаччини!..
І Шевченкове слово, що кличе до Життя, на борню за нього...
...
У зробленому - мої святині... Менше видимі...

неділя, 27 травня 2012 р.

Про пошук людей-кумирів :)

Галина: Ці думки (що в "Орії") співпвдають з моїми почуттями! Аж надто співпадають! У мене знову виникає питання: шановний Мандрівний Волхве, у Вашій статті в Народному оглядачі "Як розпізнати волхва?" Ви стверджуєте, що ніколи волхв не вкаже сам на себе. То як же тепер бути? Ви Волхв? Мені не тільки подобаються Ваші роздуми, я хотіла б спілкуватися з Вами! То хто Ви?
Мандрівний Волхв: Мила Галино,
не шукайте Собі людей-"кумирів"! :) Але коли без них - ну ніяк, то, бодай, беріть тимчасових :))) Пам’ятаймо, чиї ми внуки, тобто, в чому справжня опора для кожного!
У зв’язку з цим, що стосується духовного життя, то я би виділив, принаймні, дві речі: одна - зміст, друга - форма.

четвер, 24 травня 2012 р.

Орій: 1. Основи.

Орій - спадкоємець звичаїв і сприйняття світу своїх предків, які населяли землі сучасної України з прадавніх віків.
Орій - це і національність, і віра одночасно, бо це світогляд і спосіб життя, передача яких озвучується мовою наших предків.
Орій, перш за все, це вільна людина, внук рідних Богів, який зберіг пам’ять про це у своєму серці. У сприйнятті орія Боги не настільки кульгаві, немічні чи пришелепкуваті, щоб бути нездатними спілкуватися з ним без "посередників" з-поміж людей, що як гриби після дощу вигулькують то тут, то там довкола нього!.. Немає ніяких посередників між орієм та вічними, всюдисущими Богами. Нема! ...Не було і не буде!!! Тому орій не підставляє своєї шиї у духовне ярмо проводирів як чужих реліґій, так і тих, які хочуть відродити забуте їхніми батьками своє. Найголовніший зв’язок орія з Першоджерелом - безпосереднє поєднання з Ним, яке стається завдяки праці зі своїм "Я". Але це не єдиний спосіб єднання з Правдою.

неділя, 15 квітня 2012 р.

Великоднє вітання братам-християнам

З Великоднем!
Нехай Христос - розіп’яті Світло, Шлях, Правда, Любов - воскресає в душі кожного з нас!
Хай воскресають Звичаї роду нашого та міцніє довкола СВОГО наша єдність!
Весни і Добра у кожне рідне серце! ;)
Любімося!