Повернення Богів у сучасне життя

Зараз ми відділені й менше залежні від природи. За вікнами сучасних осель ми можемо не помічати зливи, блискавок, грому, буревіїв. Лише надзвичайно сильним з них деколи вдається відірвати нас від «бетонних» буднів і привернути увагу до себе…

Життя ж у лісі пов’язане з  обожненням Природи. Воно легко повертає нам забутих більшістю Богів у наше сьогодення.
День Стрибога. Його відзначаю у кожен день сильного вітру. Навіть по декілька разів на день – хоч-не-хоч – доводиться мовитовно спілкуватися зі своїм Дідом у цьому Його прояві!
День Перуна. Цей Бог особливий. Його неможливо оминути! Особливо тоді, коли Він жбурляє свої бликавки наліво й направо! Кожен, хто в лісі, озветься мовитвами до цього небесного Дужа! Навіть Дуби – і ті мовитовно зводять свої руки до неба!
Але найчастіше звучать мовитви у найспекотніші дні, які супроводяться літніми грозами. У наших краях це липневі дні.
Те ж саме й щодо «Днів» інших Богів. Природа все пам’ятає!.. ;)

Сила орія. Допис перший: усвідомлення себе на рівні тіла.

Навіть троє наглядачів можуть заправляти десятком тисяч в’язнів! Коли ті, кожен з них, сидять в окремій камері.
Щоб поневолити людину - потрібно відбити її від гурту, від роду, обмежити, усамітнити.
Ув’язненню передує виклик на допит, суд тощо. Людину відривають від групи...

Розмова з русинкою про сучасність і світогляд Предків

Дякую, Зоряно, за відгук! :)
Приємно, що знайшли щось потрібне на сайті :)
Щодо ваших запитань... 

• Чи я - український рідновір? 

Бачте, я не належу до жодної з сучасних рідновірських громад. Та й позначати свій зв’язок з Предками й Богами перед кимось іще - мені виглядає дивним. У цьому розумінні я не є українським рідновіром. Просто, живу за світоглядом далеких Предків, спілкуюся, як і вони, з волинськими "лісами" (тим, що в "них" збереглося ще з прадавніх часів)... З цього черпаю свої сили й уміння... :)

• Яке моє ставлення до поділу суспільства на варни?

Зелені Свята

Зелені Свята ми з побратимами святкуємо тоді, коли листя більшості наших дерев і одного з найпізніших - дуба зимового, переважно яким заліснена рідна мені Волинь, щойно досягає своїх звичайних розмірів. У часі це часто співпадає з початком першої косовиці.

На Зелені Свята і цього року водитимемо Куща, зовнішня оболонка обряду якого вціліла повністю і перейшла у наші часи теж лише через наших волинських людей...

Розкриття глибинного внутрішнього змісту Свят мовою обрядових дійств, таїнство спілкування Внуків зі своїми Дідами - Богами є основою волинських святкувань...

Вчителі

Здавалося б, стосується одного й того ж самого:

• одні учителі роздають посвяти, інші – визнають святість, якою наділили побратима Боги…
• одних цікавить ходіння по воді й жару, інших - душа Творіння...

Про різні підходи до духовного (зі скарбнички Вчителя)

На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого тусає та ще й б’є
Затим що сила є!

(Леонід Глібов, «Вовк та Ягня»)

Католики, для того, щоб "підперти" вищість Папи Римського над наступниками апостолів – побратимів Петра, – вдаються зокрема й до поверхових тлумачень Євангелії. Словами Ісуса Христа:

«Ти - Петро (скеля) і ...Я на цій скелі збудую мою Церкву»^1*, - 

вони ставлять Папу - як наступника апостола Петра - вище наступників інших апостолів. Заплющуючи при цьому очі на сказане Ісусом (через один вірш далі) тому ж таки апостолу Петру: 

«Геть, сатано, від мене!»^2* 

Дивно, правда? Коли слухати такі тлумачення, то чи не на сатані, часом, Христос обіцяв побудувати свою Церкву?.. 

Такими є поверхові тлумачення, як правило, взяті з буквального розуміння значення слова…

Але духовні речі мають глибокі корені. Правдивий зміст їх часто-густо не вигідний по-верхах-хапайкам, бо керуються вони зовсім іншим... Христос, коли взяти обидва Його вислови щодо одного й того ж самого апостола, зрозуміло, що не мав на увазі його тіло чи особу, наступниками якого через рукопокладення ставали Папи Римські, а ту глибоку й тверду віру, яку Петро озвучив саме в цій, описаній тут ситуації, відповідаючи на запитання Ісуса, ким Він є! І саме на такій твердій і правдивій  вірі обіцяв Христос збудувати свою Церкву! На правдивій твердій вірі ВСІХ, хто її має! Втрата її у другому згаданому випадку дає Йому підстави назвати того ж самого Петра сатаною! 

Те ж саме стосується підходу до відтворень звичаїв наших Предків сучасниками.

Про великі (святкові, Велико́дні) дні року

Свято - це не проміжок часу. Це стан душі! Великий Холодний Камінь (Місяць, що кружляє довкола Землі) своїм рухом здебільшого позначає проміжки, а не свята! На противагу йому Живе - Природа - "відчуває" та дарує Радість...

Коли святкувати Великдень? Коли Зелені Свята, Різдво, Новоліття тощо?
Відповіді на це давно відомі. Потрібно лише "протерти пилюгу" на Книзі Властивої Кожному Мудрості :)
Якось, пару років тому, учитель, спостерігаючи мою сам’яму в Колі Часу, підвів мене до спільного розмірковування над ЗНАЧЕННЯМ СЛОВА "ВЕЛИКИЙ" і, відповідно, РОЗУМІННЯ ВЕЛИКИХ (значимих) ДНІВ (чи коротких проміжків) року.
За значенням ВЕЛИКИМИ дні можуть бути в різних площинах. З-поміж інших - це:

• і тривалість дня, 
• і значимість його з огляду на певні події життя роду, 
• і особисте сприйняття прояву Природи в цю пору.

Зараз огляну лише останнє.

У нашому спілкуванні (і пізніших спілкуваннях з іншими людьми) великим (значимим) погоджуються називати подане нижче.

За Перевалом...

Добре, що є Перевали. Країна Богів саме там, за ними...

Перейти туди може кожен, але не кожен знає про цю можливість. Більшість, як вода, прямують у той бік, куди їх несе "земне тяжіння". І лише одиниці можуть піти проти течії... Хто ходив - той добре мене розуміє...

...Добре, що є Перевали...