Від кого залежить поширення літописної правди?

Задаю собі такі запитання:

• Чи зникли землі Русі?
• Чи маю я право вважати що руси зникли безслідно або розчинилися в якому іншому народові?

Почну з останнього: якщо так - то цей "інший" мав би бути у рази більшим від нашого! Але такого на наших теренах не було. Я не говорю про невеличкі групки, які подалися свого часу на Московію.

Про землі говорити зайве.

Тому мене цікавить інше:

• Що повинна людина зробити з СОБОЮ, щоб її рідний край - Русь - який нікуди не зникав, віддалився в її сприйнятті у далекі часи, щоб руси залишилися десь там, тисячиліття позаду, а не в сьогоднішніх помешканнях наших міст і сіл, на їхніх вулицях, у засобах пересування?! Скажіть - що?!

Ми спокійно подолали пороги тисячоліть і щороку давали потомство та передавали свою мову і звичаї дітям! Пора наводити порядок у ВЛАСНИХ головах! Бо, як казав мій батько, нікому не заборониш казати, що йому заманеться. А тим більше, думати бозна-що. Особливо, людям, для яких нормою стало красти та насміхатися з інших.

Тому НЕ ПОТРІБНО ЧЕКАТИ, що ВОНИ коли-небудь озвучать Правду. Правда існує завжди, але не кожному дано її бачити чи мати сміливість висловлювати. Чи, може, ви іншої думки? Чи, може, я і сьогодні спілкуюся з підданими московитського царя Петра Першого, для яких святотатством є таке невиконання його наказів?!

За уподібненням до того, як назва корінними мешканцями власної країни не завжди співзвучна з її ж назвою у чужинців (наприклад, Бгарату ми називаємо Індією, Магярошсаґ - Угорщиною, а московити - Вєнґрієй, Чункуа - Китаєм, а англійці Чайна тощо), так і Росія для мене відтепер в усіх моїх оприлюдненнях є Московією, а Україна - Руссю. Відповідно, населення Московії - московити, а ми - руси, бо розмовляємо РУСЬКОЮ мовою, якою вона стала на даний час і якою ви читаєте написане тут. Мова північного МОЛОДШОГО "брата" (який більшим виріс) - МОСКОВИТСЬКА.

Вплив рідної мови на життя людини

Читать на москвинском языке

Погляньте на яке-небудь молоде деревце, яке росте у природніх кліматичних умовах.

Погляньте на подібне ж, висаджене у відрі на балконі будинку.

Як ви думаєте, який ґрунт краще сприятиме розвитку такого дерева: природній чи чужий? Яке середовище краще реалізує закладене родовим кодом у кожну його клітину?

Те ж саме і щодо іншого живого організму - людини. Вібрації землі проявили себе не лише в анторопометричних та фізіологічних даних організму (як і у випадку іншого живого організму - дерева), а й вилилися вібраціями мови, властивої роду, який проживає на цій території. Територія проявляє себе не лише через фауну і флору, а й через мову людей, які "проросли" з неї! І коефіцієтнт корисної дії реалізації можливостей, закладених у родовому коді - однозначно, як і у випадку з різними ґрунтами для дерева, - більший, коли людина "вібрує" тими мовними вібраціями, які породила і закріпила в її роді ця територія!
Це площина психофізіологічна.

Що стоїть за поверненням до віри предків?

Переглянув сторінку Павутини "V МєЖДУНАРОДНиЙ ФєСТіВАЛЬ ВєДіЧєСКОЙ КУЛЬТУРи СЛАВЯН «СВА СЛАВА»". "Офіціальними язикамі фєстіваля являются Украінскій і Русскій". А ще, трохи далі: "Язик обучєнія - русскій".
Так от, є такий проект - відтворення СССР на рівні духовної імперії.
Починається усе з ЄДИНОЇ ВІРИ. Такою вибрано віру наших предків, бо вона справді є рідною як для українця, так і для білоруса, і росіяни теж (за московським тлумаченням історії) легко приймають цю ідею. І вона є тією площиною, в якій можливе подібне об’єднання.

"Санскрит - прадавня мова українців!" ?! ;)

Узагальнення за вторинними ознаками є натяком на патологію чи - у кращому випадку - емоційне звуження свідомості. Це стосується будь-чого, у т.ч. і санскриту, Ісуса Христа та Будди як українців тощо. Той, хто подібне проголошує говорить не про санскрит, Будду чи Христа, а, в першу чергу, про себе :( Або про свої (здебільшого, приховані) наміри.

Людині необхідно бути значимою! Це наріжний камінь транзактного аналізу. Але значимості кожен досягає по-своєму, у доступний йому спосіб. Можна через учинки, які потребують потужного інтелектуального потенціалу та блискавичних реакцій аналізу та синтезу, а можна й примітивно, привласнивши (часто й зухвало) щось помітне, що легко лежить! )

Сакральна "українська" фраза з Вед: