Тут я згадаю лише про частину цього славлення.
Вона полягає у тому, що всі чоловіки, ходять колом один за одним довкола дерева чи образа Перуна. Коли один з них опиняється на місці перед лицем Бога - коло зупиняється. Той, на кого дивиться Перун - вклоняється Йому, промовляє власне коротке славлення, отримує силу від Бога і подумки скеровує її до м’язів тіла. Відчувши притік отриманого дару - він прославляє з цього місця Перуна виконанням силових вправ: наприклад, підтягуванням на турнику чи гілці дерева (коли навпроти образу це присутнє), відтисканням від землі і т.п. - за наростаючою. Тобто, у першому колі, кожен підтягується один раз. Поки коло рухається та інші чоловіки виконують це ж славлення - він має час на відновлення сили. У другому колі підтягується уже два рази, у третьому - три і так далі. Хто не зміг збільшити кількість виконань силової вправи на один раз у наступному колі - вибуває. Завершує славлення Улюбленець Перуна.
