середа, 31 жовтня 2012 р.

Свастика

Зустрівся на фейсбуці з суперечкою щодо доцільності чи недоцільності послуговуватися зараз (а то й узагалі) цим знаком.
Згідний з усіма, хто вважає, що ПОТРІБНО РАХУВАТИСЯ ЗІ СПРИЙНЯТТЯМИ людей. Бо знак - це не стільки те, що є в наших намірах, а більше те, що у сприйнятті співбесідника (у даному випадку - більшості). І має значення не наш намір, а породжений наслідок.
Згідний з тими, ХТО НЕ ЗРІКАЄТЬСЯ СВАСТИКИ ЯК ПРАДАВНЬОГО СВІТЛОГО ЗНАКА! Не зречетеся ж ви чогось святого для тисяч поколінь попередників ваших (для християн - імені Ісуса Христа, для українців - тризуба), якщо якийсь недоумок-чужинець очорнить його своїми діями та породить таким чином неприємні зв’язки (асоціації) у його сприйнятті? Наприклад, придумає хто сльозогінний газ "Ісус Христос" чи наркотик "Тризуб"...
Потрібно спершу РОЗУМНО РУЙНУВАТИ ЗБОЧЕНІ ЗВ’ЯЗКИ (асоціації). А - відтак - і ВИКОРИСТОВУВАТИ у правдивому їх значенні! Правдивому не для одиниць (які не ввібрали у своє сприйняття безглуздя), а (після проведеної роботи) всього народу!

понеділок, 22 жовтня 2012 р.

Зустріч зі Щастям (з листування)

доросла жінка з душею маленької дівчинки 
щиро вірить в порожні слова
...наука життя не вдалась...
(хокку від Зоряниці В.)


Мандрівний Волхв:
доросла жінка з душею маленької дівчинки
щиро вірить в порожні слова
...наука життя ВДАЛАСЯ!..
(від Зоряниці В. та Мандрівного Волхва)

Пісня "Палають Гори, Палають Ліси..."

Це пісня на слова Януша Кондратовіча та музику Северина Краєвського у виконанні "Червоних гітар" з Польщі. Її можна сприймати не лише як звертання до коханої, але і як розмову з Богом. Що, зрештою, майже одне й те ж саме... :)

Палають Гори, палають Ліси у Передвечірньому Тумані...
Крутим схилом дня Сонце заходить...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Не стає мені Листів (Вісток) Твоїх, Тепла Твоїх Слів.

Кинь поміж нас найширшу з Рік,
Найглибшу Течію, найдальший Берег,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!

Палають Гори, палають Ліси, доки їх не загасять Сутінки...
Знову мине Ніч, знову мине День...
Палають Гори, палають Ліси, але не для мене вже -
Бракує мені Зізнань Твоїх, тиші Твого Сну.

Кинь поміж нас найдовший Рік,
Найпотаємніше Горе, найбезглуздішу Помилку,
Кинь поміж нас те, що в нас Погане -
А я й так відшукаю Тебе!